Як захистити себе від нападника

Характерною рисою мешканців міст сьогодні стає байдужість: регулярно з'являються повідомлення про злочини, коли перехожим забракло сміливості втрутитися. Життя зробило їх такими. Проте жоден байдужий не застрахований від того, що і сам може стати жертвою нападників. Як не стати об'єктом для злочину і захистити себе самому, дізнавались «Відомості».

Вберегтися від крадіжок чи розбійного нападу на вулиці можна — просто не виходити з дому. Метод дієвий, та… неефективний. Бо пограбувати можуть і оселю. Що робити у такому випадку? Своє житло можна захистити, поставивши його під охорону, — переконують у державній службі охорони. Досвідчені грабіжники після спрацювання сигналізації негайно втікають, бо знають — за 3-4 хвилини на порозі вже стоятимуть озброєні міліціонери. Недосвідчених злодіїв, які ще намагаються наскоком щось прихопити, беруть по гарячих слідах.

А от сподіватися, що можна так заховати гроші та цінні речі, що їх ніхто не знайде, марна справа. Досвід показує: справжній крадій зі стажем знаходить схованку за лічені секунди.

Але усі ці заходи безпеки — проти звичайнісіньких злодіїв. Якщо ж погрози надходять від бандитів, потрібне щось серйозніше. Наприклад, панцерний автомобіль. Недешева цяцька — власне авто за 50 тисяч доларів і саме бронювання за 100-160 тисяч євро. Ціна чимала, але робота того варта, запевняють фахівці. Якщо ж немає великих статків, то і не треба ховатися у броньованому авто.

— Але про власну сумочку, а відтак і життя, таки варто подбати, — запевняє Анатолій Шумик, начальник охорони громадського порядку УМВС України у Волинській області. — Якщо грабіжник один, можна спробувати за себе постояти. При загрозі будь-які підручні речі можуть допомогти у захисті: гострі носки взуття, підбори, парасолька, ручка — все згодиться для самозахисту. Навіть сумка з банкою сметани, нігті... Тоді й працівникам міліції буде легше розпізнати нападника (якщо, приміром, виявиться пошкрябаний ніс чи надкушене вухо), тільки б людина була готова протистояти нападнику. Якщо ж утікати вам нікуди, а маніяку потрібна зовсім не сумочка, а щось більше, можна спробувати або завадити йому прийомами самооборони, або шокувати, збити злочинця з пантелику.

— Є й більш зручніший спосіб самозахисту — газовий балончик, — продовжує Анатолій Павлович. — Він компактний, вміститься і в кишені, і в дамській сумочці. Та тільки чи встигне жертва його дістати? І чи не спрямує собі в обличчя? Та й діє він усього на кілька метрів. Користуватися ним дуже легко — спрямувати на порушника та натиснути. Балончик видасть порцію сльозогінного газу. Бажано зразу ж відвернутися або втікати, а не спостерігати, що відбувається з нападником.

Можна користуватися й іншими засобами самозахисту — газовими пістолетами, пневматичною, шумовою зброєю, каже правоохоронець. Та не всі засоби можна придбати просто, прийшовши до магазину з паспортом. Так, газовий пістолет продається лише при наявності дозволу. Для його отримання необхідно звернутися у відділ дозвільної системи органів внутрішніх справ за місцем проживання. Ціна газового пістолета теж не всім доступна — у межах 1000-3000 гривень. Засоби активної оборони, які споряджені гумовими кулями мають право використовувати лише працівники правоохоронних органів при наявності дозвільних документів.

Пневматична зброя користується популярністю в основному у чоловіків, каже завідувачка магазину зброї «Мисливець» Тетяна Іванова. Її можна придбати за 800-1500 гривень. Жінки купують газові балончики — їх ціна від 25 до 35 гривень. У магазині продадуть їх будь-кому у віці від 18 років при наявності паспорта. Користуючись будь-якою зброєю, потрібно бути насамперед обережним, наголошує правоохоронець Анатолій Шумик. Кожен має право на оборону, але у людини повинні бути реальні підстави для застосування зброї. Ніколи не можна показувати розпач, плакати і просити помилування. І головна порада — не треба боятися. Адже нападник вибирає свою жертву за переляком в очах.

— Як правило, жертвами пограбування стають жінки та люди напідпитку, — продовжує Анатолій Павлович. — Тому раджу не ходити темними провулками самому, не розмовляти там по мобільному телефону, дзвонити завчасно родичам, знайомим, щоб зустріли, не носити в барсетках, сумочках цінні речі (документи, ключі, гроші) і негайно інформувати міліцію.

Звучить банально, та переконливо. Більшість злочинів, за словами начальника охорони громадського порядку, розкриваються у тих випадках, коли звертаються відразу — тоді перекриваються ті місця, де скоєно пограбування, виїжджають групи швидкого реагування і патрульні служби.

— Не завжди люди, на яких здійснюється напад, знають прийоми самозахисту і психологічно готові до цього, — каже Дмитро Волинець, президент федерації України по карате. — За 5-6 років наполегливих тренувань можна навчитися постояти за себе. І заради одного-двох непередбачуваних випадків у житті такий вид спорту як карате знадобиться, повірте. Та й для власного здоров'я теж.

За словами Дмитра Волинця, один влучний удар в пах або в обличчя може врятувати від нападника. Це — безпрограшний варіант. Після завданого удару нападнику треба рятуватися втечею. Ніколи не потрібно падати на землю. Якщо вас збили з ніг, якомога швидше вставайте. Пам'ятайте: нападник хоче зашкодити вам, проте рідко готовий зустріти відсіч. Якщо ви поведете себе незвично, його самовпевненість відпаде, і ви будете мати психологічну перевагу.

— Жіноча невпевненість часто є причиною нападу, — стверджує тренер по карате. — Потенційну жертву помітно за поведінкою, ходою, жестами. Вона не може чинити опір чужій агресії. Тому на заняттях ми перш за все приділяємо увагу психологічній готовності, вивчаємо больові точки.

Жінкам під час нападу краще кулаком не бити, адже у них пальці та суглоби на зап'ясті дуже слабкі і легко травмуються, радить тренер. Краще основою долоні. Також удари ліктем набагато ефективніші від атаки кулаком (їх можна зробити на досить короткій дистанції). А от удари стопою та коліном у три рази відчутніші, аніж удари руками. Багато хто із жінок успішно захищає себе, не застосовуючи фізичних прийомів. Вони просто оцінюють ситуацію і знаходять момент для того, щоб утекти.