Сергій Шевчук: На біді та хворобі стратегічного капіталу не здобудеш

Минулого тижня в редакцію «Відомостей» завітав депутат Верховної Ради чотирьох скликань Сергій Шевчук, який погодився відповісти на запитання журналістів стосовно останніх подій в Україні. — Сергію Володимировичу, перш за все хочеться запитати вас як фахівця, чим викликана така істерія з грипом? Адже смертей за статистикою не більше, ніж у попередні роки. — Істерія не є український феномен. Вона пішла від Всесвітньої організації охорони здоров'я. В останні роки ця потужна структура проводить дуже активну кампанію на попередження. Спочатку вона була пов'язана з пташиним грипом, коли ВООЗ говорила, що страшне лихо насувається на всю планету. Пізніше — зі свинячим. Потім з'явились статистичні дані про смертельні випадки, які були надмірно піддані резонансу. Складалося враження, що ось-ось буде нова епідемія «іспанки». Плюс підігрів з боку фармацевтичної індустрії — надзвичайно потужної і не без гріхів: може приховувати наукові винаходи, розроблені фахівцями в галузі медицини, скажемо, для лікування онкопатологій чи розсіяного склерозу. Так от, підігрів з боку фармкомпаній, надмірна увага до смертельних випадків, які дійсно траплялися, призвело до того, що в багатьох країнах небезпека була просто гіпертрофована.  В Україні ж ця ситуація співпала з політичними змаганнями. І відповідно не використати її з боку основних кандидатів штаби вважали неправильним. Прем'єр Юлія Тимошенко, зважаючи на свій харизматичний характер, поїхала в осередки епіднебезпеки в усі західні області. Хотіла побачити ситуацію на місці й відповідно організувати допомогу. Як діє Янукович? Спочатку критикує, потім їде в регіони, тільки в ті, де епідемії ще немає: Полтавську, потім Вінницьку області. Роздає медикаменти, маски. Але, як на мене, це виглядає якось не по-чоловічому. Жінка їде в небезпечний регіон, чоловік в безпечний. Що стосується Президента, зрозуміти логіку його дій взагалі важко. Спочатку кричить, що в країні небезпека, звинувачує уряд у бездіяльності, навіть йдуть розмови про введення надзвичайного стану, через день вже інша думка: мовляв, нічого серйозного немає, звичайний піар з боку Юлії Тимошенко.  Реальна ж ситуація полягає в наступному. Це щорічний сезон простудних захворювань. Так було, є і буде. До групи вірусів та інфекцій, які традиційно заражають громадян, приєднався ще один штам. Дійсно, він новий, його особливість полягає в тому, що в молодих людей ще не виробився до нього імунітет. В старших, очевидно, є перехресний імунітет. Тому в зону ризику потрапили молоді люди, ослаблені, вагітні, на них треба звернути увагу, попередити про небезпеку. Всі інші не повинні були таким чином реагувати. Переважна більшість населення рано чи пізно підхопить цей вірус. Перехворіє. Як правило, це буде легка форма. Дехто перенесе на ногах і не помітить. В одного відсотка можуть бути складніші реакції. Але на ті складні реакції сьогодні вже є відомий медикамент, почало збиратися необхідне медичне устаткування. Маю на увазі апарат для штучної вентиляції легень, без нього запалення легень може призвести до летального наслідку. — Чи дійсно «Таміфлю» — панацея? — Це надзвичайно токсичний препарат, який містить інгредієнти, що не просто шкодять печінці, а змінюють поведінку людини. Його може призначити тільки лікар. І то він має добре подумати, аби не зашкодити здоров'ю пацієнта. Україна закупила на сьогодні чималу партію, маємо розуміти: епідемія не закінчиться цього року, вона матиме продовження далі, правда, з меншою небезпекою та меншою кількістю тяжких наслідків. З часом взагалі забудемо, що був такий грип, як і пташиний.  — Верховна Рада проголосувала за закон про підвищення соцстандартів, на якому так наполягала Партія регіонів. Хоча кожен керівник розуміє, що піднімати зарплати в період кризи — неправильно. Це не 100-400 гривень, як хтось каже. Є шкала окладів, яка потягне великі суми для оплати праці, податки. Уряд уже заявив, що не буде його виконувати. То може дійсно утриматись? — Ми всі повинні бути законослухняні. Можемо не виконувати якісь інструкції, накази, але якщо хтось, тим більше з державних службовців, не виконає закон, то він буде нести кримінальну відповідальність. Допоки справа на розгляді в Конституційному суді, доти керівник не несе відповідальності. Звичайно, щоб виконати його, ви почнете економити на людях. Чи буде задоволений працівник, коли оклад у нього підвищується, а зарплата ні? Думаю, не буде. — За останньою інформацією, Міжнародний валютний фонд може не виділити Україні до президентських виборів четвертий транш допомоги. Населення матиме проблеми з отриманням пенсій, зарплат? — Щодо кредитів Міжнародного валютного фонду. Оті нападки, що, мовляв, кошти беремо, розраховуватись будуть діти, онуки — не відповідають дійсності. Якщо Україні довіряють міжнародні валютні організації, то це лише варто вітати. Набагато гірше було б, якби Прем'єр, чи то Тимошенко, чи хтось інший, просив, а йому не давали, так як це робить Росія, бо вона вимагає певних умов. Коли МВФ бачитиме, що держава розвивається, а в нас є всі передумови, щоб розвиватися, тоді буде так, як для деяких країн Європи: ви брали кошти, ми бачимо, що ви розвиваєтеся, тому частину вашого боргу просто списуємо. Поляки мали величезні борги, не знали, що робити, але вони показали, що працюють — і їм частину боргів списали. Безумовно, якщо транш не буде виділено — це тільки на шкоду Україні. Прикро, що глава держави через конфлікт з Тимошенко цього не хоче розуміти. Щодо пенсій та зарплат, думаю, повернення у 90-ті роки не буде. На це ніхто не піде. — Болючим залишається як для населення, так і для банків питання неповернення кредитів. Днями називалась цифра 37%. За прогнозами, заборгованість і далі зростатиме. Чому парламент не робить ніяких дій в бік вирішення даного питання? Відомо, що у ВР лежить законопроект, в якому передбачається: 30% погашення позики бере на себе держава, по 30% — фінустанова і позичальник. Тобто відповідальність ділиться на всіх. — Очевидно, що при нинішньому керівництві дану проблему Нацбанк не вирішить. Більше того, який би зараз законопроект не прийняв парламент, він не буде виконаний. Після президентських виборів нове керівництво НБУ, переконаний, здійснить заходи на зміцнення гривні з обов'язковою довірою до всієї банківської системи.  — В травні наступного року — вибори до місцевих рад. Блок Юлії Тимошенко не має бажання повернутись до мажоритарної системи виборів? — Я прийшов у парламент, коли діяла змішана система. Було 225 депутатів-мажоритарщиків, серед них і я. І що? Дехто, прикриваючись виборцями, постійно переходив з однієї фракції в іншу. Один депутат поміняв фракцію аж чотирнадцять разів. Тому вважаю, що ні мажоритарна, ні пропорційна системи не є досконалими, краще все-таки відкриті списки: люди повинні знати, яка сила і якого кандидата представляє в їхньому окрузі, відповідно й голосувати. Але найважливіше не це. Для того, аби місцеві ради нормально працювали, треба повернутись до тієї системи, коли голову обласної ради обирало населення. Так було при Борисові Климчуку. І тоді голова обласної ради був захищений від центру. Районні від обласного. І керували так, щоб залишитись і далі при владі. Зараз двовладдя: і на рівні районів, і області, і держави. — Минулого тижня перший заступник голови ВР Олександр Лавринович під час сесійного засідання зачитав заяву 38 депутатів НУНС про відсторонення з посади голови фракції Миколи Мартиненка. А вже через два дні з'явилось повідомлення про те, що два депутати Стецьків та Клименко не ставили своїх підписів під відкликанням. Яку ланцюгову реакцію може спрогнозувати можливий вихід НУНС із коаліції? — Я був на тому засіданні. На моє переконання, це спланований спільний план дій між прихильниками В'ячеслава Кириленка, ЄЦ та Партією регіонів. Розрахунок простий. Змінити керівництво, оголосити про вихід з коаліції — тоді в будь-який момент ставиться питання про недовіру уряду. І якщо проголосують 226 депутатів, уряд відставлений, стає виконувачем обов'язків. Статус виконуючого обов'язки зовсім інший, ніж статус діючого уряду. Перш за все, на міжнародній арені. Ніхто з міжнародних діячів, міжнародних фінансових організацій, я не кажу про лідерів держав, не сяде за стіл переговорів з тимчасовим урядом, навіть якщо цей уряд буде перезатверджений. Це означатиме лише паузу — фінансову, господарську — допоки не завершаться вибори, не сформується нова коаліція, буде призначений новий уряд. Це не мало-не багато — півроку. Питається: нам треба зупинка діяльності України на цілих півроку?  — Кількох ваших депутатів звинувачено у педофілії. Звинувачення, чесно кажучи, серйозні, честі не додають, особливо під час виборчої кампанії. — Гіршим є те, що держава закривала очі на цю проблему. Вважалось: її не існує. В той же час в Україні налічується від 80-ти до 120-ти тисяч, за різними оцінками, бездомних дітей. Сьогодні через насильство хлопчики та дівчатка заражаються СНІДом, іншими венеричними хворобами. Ця проблема була і є досить гострою. Але актуальною стала лише через декілька прізвищ депутатів. Це добре, що нарешті про неї заговорили. Будь-яке насильство над дітьми, жінками повинно отримувати громадський осуд. Давайте візьмемо приклад з Романом Поланським. Через 13 років всесвітньо відомий режисер буде притягнутий до відповідальності через педофілію і, можливо, сяде до в'язниці. Чи були там депутати, не знаю. В одного дійсно стався нервовий розлад, а інший мужньо заходить у зал, впевнено дивиться в очі своїм колегам, вважає, що до нього це не пристане, бо такого не було. Особисто я не хочу вірити, що серед людей, які носять звання народного обранця, таке можливо. Об'єктивні дані, які здійснювалися слідчими, теж поки що не підтверджують причетність депутатів до цих подій.  — Я пам'ятаю ваші висловлювання свого часу щодо отруєння Президента. Ви тоді запевняли Україну, що Ющенка отруїли. Але після того, що ми почули від Жванії, закрався сумнів, чи насправді таке було. Підсилює його ще й те, що сам Президент не особливо зацікавлений у доведенні справи до кінця. — Скажу відверто: я не вірю Жванії, вірю двом особам — Петру Порошенку та Євгену Червоненку, які того часу здійснювали всю оргроботу, пов'язану з лікуванням Ющенка. В Австрії, куди виїхала депутатська група в складі трьох осіб — Рудьковський, Коновалій і я, ми побачили хворого, який знаходився на межі виживання. Абсолютно не перебільшую. Навіть медикаменти, які Ющенко отримував, показували, що йде боротьба за життя. Яким був зовнішній вплив на його здоров'я? Впевнений: до цього часу ніхто не знає. Є тисячі методів. Пригадайте справу Литвиненка в Лондоні. Не обов'язково має бути один, можна комбінувати. Та те, що був факт впливу, — однозначно. Коли я виступав тоді в парламенті з цього питання, жодним словом не сказав, що це точно агент діоксин, я говорив, що у Ющенка стан важкий. Найбільша небезпека була не в тому, яка температура, а як відіб'ється це на розумових здібностях кандидата в президенти. Але навіть в такому надтяжкому стані розпорядження, реакція Ющенка були абсолютно адекватні.