Травматизм на роботі щороку вартує Україні 60 мільярдів гривень

Через низький рівень охорони праці та недотримання санітарно-гігієнічних норм на більшості підприємств, Україна щорічно несе значні втрати трудових ресурсів і фінансових коштів, яких можна було б уникнути. Таку думку висловив заступник голови Федерації профспілок України Сергій Українець. 

За його словами, незважаючи на те, що в Україні поки що відсутня досконала методика розрахунків подібних втрат, існує узагальнена модельна оцінка Міжнародної організації праці. Згідно з нею, кожна розвинена країна світу щорічно втрачає в результаті нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань більше 4% свого ВВП.

«І хоча в нашій країні ситуація з виробничим травматизмом і профзахворюванням набагато гірша, порівняно з розвиненими країнами, завдяки оцінці МОП можна побачити хоча б мінімальний обсяг втрат. Як відомо, український ВВП становить близько 1,5 трлн гривень. Таким чином, щорічні економічні втрати України в сфері охорони праці виливаються як мінімум в 60 млрд. гривень», — наголосив Сергій Українець.

Ці втрати, уточнює він, у свою чергу, складаються з того, що значна кількість людей щороку припиняють трудову діяльність. Наприклад, понад 1200 осіб гине на виробництві, а ще близько 12,5 тисяч працівників стають інвалідами праці, хоча, якби не травми або захворювання, вони могли б у найближчі роки ще повноцінно працювати і примножувати національний добробут.

«Замість цього вони втратили працездатність, а у держави в особі Фондів соціального страхування виникають додаткові витрати з виплати пенсій, грошових компенсацій сім'ям, утримання малолітніх дітей та інших утриманців потерпілих. Сьогодні Україна лікує, забезпечує медико-соціальними послугами і містить близько 310 тисяч інвалідів праці», — наголосив представник профспілок.

Важливим чинником є і економічні втрати самих підприємств. Аварії приводять у непридатність дорогі верстати та обладнання. Втрата кваліфікованих робітників змушує роботодавця витрачати додатковий час і кошти на підготовку нових спеціалістів. Крім того, зриваються терміни виконання контрактів, і доводиться платити штрафні санкції.

«Наведених прикладів вже достатньо, щоб роботодавець усвідомив — вкладання додаткових коштів у створення безпечних умов праці на виробництві не тільки збереже, але і примножить його капітал, не кажучи вже про моральний бік питання», — підсумував Сергій Українець.