Індекс забрудненості повітря Горлівки перетнув рівень екологічної катастрофи

Горлівка перетворюється в найбільш екологічно брудне місто країни завдяки своїм 40 заводам і шахтам. Мешканці міста стають національними рекордсменами за захворюваністю й смертністю, пише журнал «Кореспондент».

Видання констатує, що промислових монстрів, які псують повітря у цьому місті, в окрузі хоч відбавляй. Крім «Стиролу», на якому цього тижня стався викид аміаку, що забрав життя шести людей, це коксохімічний завод «Істек», нафтопереробне підприємство «Нафтек» та хімічне «Тар Альянс». Всього в місті близько 40 заводів і шахт.

«Між собою ми називаємо свій Калінінський район «чортовим трикутником»: навколо нас скрізь одна хімія, тому майже у кожного третього легеневі захворювання або астма», — нарікає 42-річна горлівчанка Олена Рязанцева.

Місто також є одним з лідерів країни щодо захворюваності на рак, а смертність тут перевищує народжуваність удвічі, тоді як по Україні — в 1,2 рази. І все через те, що мешканці Горлівки щодня дихають хімічною сумішшю з аміаку, формальдегіду, фенолу та оксиду вуглецю, що перевищує у декілька разів гранично допустиму норму, пише видання, і зазначає, що в лічені роки вона губить легені і репродуктивну систему.

Журнал пише, що в 2013 році екологи визнали Горлівку найбруднішим містом країни. Згідно з даними моніторингу Мінекології, проведеного в 53 містах України, рівень індексу забруднення атмосфери (ІЗА) досяг у цьому промисловому центрі Донбасу рекордних 16 пунктів. Причому позначка 14 вже свідчить про екологічну катастрофу, констатують експерти.

Цікаво, що, для порівняння, в Маріуполі, який вважався найбільш забрудненим українським містом у 2011 році, індекс дорівнює 13,2, а найменші його значення зафіксовані в Комсомольську Полтавської області (2,5) і Обухові Київської області (2,9).

Керівник донецького департаменту комітету охорони навколишнього середовища Всеукраїнської громадської організації Народна рада Володимир Ющенко пояснює, що головні причини техногенного лиха в Горлівці — почастішання аварій на місцевих хімзаводах, які до того ж не вживають заходів для ефективного очищення викидів.