Як зменшити валютну позику
Юристи знайшли в українському законодавстві можливості зменшення кредитного навантаження на позичальників Практичні поради у Луцьку давав голова координаційної ради асоціації антиколекторів та правозахисників України, засновник першої в Україні антиколекторної компанії «Ваша Надія»
Юристи знайшли в українському законодавстві можливості зменшення кредитного навантаження на позичальників
Практичні поради у Луцьку давав голова координаційної ради асоціації антиколекторів та правозахисників України, засновник першої в Україні антиколекторної компанії «Ваша Надія» Федір Олексюк. 55% кредитів в Україні видано в іноземній валюті. Таким чином мільйони українців, починаючи з минулого року, стали заручниками банків. Адже позичали у банках на покупку товару одну суму, а віддавати фінустанові доводиться заледве не вдвоє більше. В гривневому еквіваленті. В більшості країн влада і банки пішли назустріч позичальникам. Приміром, у США іпотечні кредити реструктуризували на 150 років. Країни Євросоюзу ввели кредитні канікули, а розмір фіксованої кредитної ставки за користування кредитом встановили на рівні 1%.
В Україні ж позичальники і вкладники банків залишились один на один зі своїми проблемами. Тому і довелося вигадувати свій, суто український, але законний метод виживання.
— Єдиний спосіб в умовах України влаштувати кредитні канікули — затіяти судову тяганину, — наголосив Федір Олексюк. — Вона може тривати більше року, і під час неї не нараховуються штрафні санкції та пеня. Він наголосив, що не закликає зовсім не платити банкам. Тіло кредиту (тобто сума, яку громадянин позичив) — «це святе». Боротися ж варто за ненарахування пені, штрафних санкцій та зменшення відсотків.
— Перш за все, потрібно подавати заяву до суду про визнання договору недійсним. У разі успіху позичальник повинен буде повернути тільки тіло кредиту і, в деяких випадках, відсоток за користування чужими коштами, який набагато менший, ніж відсоток по кредитному договору, — наголосив юрист Федір Олексюк.
— Щоб це зробити, треба звернутись до нотаріуса і, скориставшись ст. 537 Цивільного кодексу, проводити цільову сплату тіла кредиту через депозитний рахунок нотаріуса. Коли суд визнає ваш кредитний договір недійсним, то кошти, внесені на депозит нотаріуса, зарахують як ваше реальне погашення тіла кредиту. Відповідно, пеня та штрафні санкції будуть списані в обов'язковому порядку.
Пан Олексюк переконаний, що в українських суддів є досить підстав вважати кредитні договори, особливо коли йдеться про валютні позички, недійсними. Яскравий приклад — рішення Донецького господарського суду, який визнав недійсним договір між клієнтом і ВТБ Банком на тій підставі, що в Україні грошовою одиницею є гривня.
Окрім того, юрист переконаний, що у вітчизняному законодавстві є ще ряд статей, які банки порушили при укладанні валютних кредитних договорів. А значить, їх можна оскаржити.
— В першу чергу, це стосується ряду статей Цивільного кодексу, Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про захист прав споживачів». Зокрема стаття 15 останнього передбачає, що споживач має отримати необхідну, доступну достовірну та своєчасну інформацію про продукцію (у нашому випадку кредит), що мала забезпечити можливість його свідомого та компетентного вибору. Скажіть, який банк повідомляв позичальника про валютні ризики, про можливість стрімкого і значного росту курсу долара США та його наслідки для позичальника?
Більше того, починаючи з січня 2008 року, НБУ заявляв про те, що до кінця 2008-го долар буде падати до 3,5–3,7 грн. Це чули мільйони українців, що і підштовхнуло їх взяти доларові кредити. Зараз долар коштує більше 8 гривень. Тому такі заяви можна розцінювати як свідоме введення банкірами народу в оману. Федір Олексюк наголосив, що самі банкіри чудово розуміють хиткість своїх позицій. Про це свідчить той факт, що у 50% випадків, коли позичальник говорив про намір звернутися до суду, банки йшли з ним на мирову угоду. І навіть навів приклад, коли громадянину, який щомісяця сплачував банку по 2 тисячі доларів, фінустанова зменшила суму до 300 «зелених».
