У польський університет можливо вступити без екзаменів

У польський університет можливо вступити без екзаменів

Кожного року кількість волинян, які вступають у закордонні вузи, збільшується Освіта за кордоном набирає обертів, про що свідчить безліч компаній, які її пропонують, правильніше, свої послуги — підготовку документів, мовні курси, виготовлення візи і так далі. І Коштує це немалі гроші.

Джерело: Відомості

Кожного року кількість волинян, які вступають у закордонні вузи, збільшується

Освіта за кордоном набирає обертів, про що свідчить безліч компаній, які її пропонують, правильніше, свої послуги — підготовку документів, мовні курси, виготовлення візи і так далі. І Коштує це немалі гроші. Наприклад, одна з фірм, яку ми знайшли в Інтернеті, виставила ціну — 9 тисяч. Невже європейська освіта — привілей багатих?Чи реально вступити у закордонний вуз без посередників і що для цього потрібно? У чому плюси та мінуси освіти «за бугром», з'ясовували «Відомості».

Анастасія, випускниця Луцької гімназії №4, цього року вступила до польського приватного університету менеджменту і адміністрації на факультет адміністрації у місті Замостя. До жодного українського вузу документів не подавала. Її мама каже, що спочатку не хотіла дочку відпускати, боялася, але дівчина наполягла на своєму рішенні.

— Тепер я знаю, що вона зробила правильний вибір, — каже мама Олена. — Адже у нашій країні спеціалістів не цінують. Я свого часу закінчила «ін’яз», і що з того? Запропонували роботу у школі, але на таку мізерну зарплату я не погодилася.

Крім того, як розповіла жінка, польський диплом визнають у світі, і Анастасія без проблем зможе влаштуватися на роботу у будь-якій європейській країні. До того ж вже після першого курсу з цього факультету студенти їздять на практику в Брюссель та інші міста Євросоюзу. А після 3-х років навчання здобувати ступінь магістра можна в іншій європейській країні.

— У школі, — продовжує мама, — висіло оголошення про курси підготовки до навчання у Польщі. Я її записала ще у грудні, вони коштували 300 гривень у місяць, займалися по 4 години в тиждень. Але тепер я розумію, що ті курси були необов'язковими, бо половина дітей на них не ходила, але все одно вступили у вуз. Це зайва трата грошей. Можна в Інтернеті знайти інформацію про університет, потім сісти в автобус, туди приїхати, розпитати про умови, добре, якщо є родичі чи знайомі за кордоном, які вже знають про такий навчальний заклад. Крім курсів, Анастасія із січня займалася з репетитором із польської мови. Екзаменів у польський вуз не складала, там брали до уваги середній бал нашого атестату.

Сьогодні батьки за навчання дочки платять 380 злотих у місяць, але якщо вона добре здасть сесію, то отримуватиме стипендію — 360 злотих, що майже повністю покриватиме вартість навчання. У державному вузі стипендії — 500-600 злотих. За квартиру, у якій живе Анастасія, доводиться платити 250 злотих. Її підшукали за рекомендацією університету. У двокімнатному помешканні живуть четверо студенток із Луцька, тут є всі зручності, телевізор, Інтернет. Якщо порівняти з нашими цінами, наприклад, квартирами у Києві, то виходить, що у Польщі жити дешевше. Як розповідала дівчина, у їхньому університеті вчиться багато дітей з Волині: є з Каменя-Каширського, Ковеля та ближніх із Польщею сіл.

Думка педагогів

Директор гімназії, у якій вчилася Анастасія, Олександр Мишковець розповів, що з цьогорічних 84 випускників всі вступили до вищих навчальних закладів, з них шість — до польських університетів. Минулого року на стаціонар за кордон вступив лише один випускник — у Таганрозький технологічний інститут (Росія).

— Знаю, що кілька випускників вступили у європейські вузи заочно, як і позаминулого року, — продовжує Олександр Андрійович. — Тобто у нас учні бажають отримати знання, а за кордоном — диплом, який відповідає європейським стандартам і не потребує підтвердження, як український. Знаю випускників, які стаціонарно закінчили Варшавський сільськогосподарський університет, факультет журналістики Варшавського університету. Як правило, такі студенти в Європі затребувані, бо це сумлінні діти, які можуть дати собі раду у житті. Багато є таких, що закінчують у наших університетах бакалавра, а, наприклад, магістратуру — у Німеччині.

На думку Олександра Мишковця, у закордонний вуз можна вступити без посередників. Єдина перешкода — мовний бар'єр. Наприклад, щоб вступити у державний німецький вуз, достатньо скласти іспит з німецької мови, як рідної. Якщо його не складаєш, можеш вступати у приватний вуз на платну форму. Крім того, враховується бал шкільного атестату, а не сертифікату ЗНО.

— Але у них не набагато дорожча освіта, порівняно з нашою, — продовжує директор. — Хоча є особливості: наприклад, на рахунку у банку треба мати 7 тисяч євро як доказ того, що ти платоспроможний, оскільки у них 640 євро вважається тим мінімумом, якого вистачає на місяць на прожиття.

Олександр Андрійович каже, що й в Україні можна скласти іспит з німецької як рідної, але для цього потрібна дуже серйозна підготовка, навіть гімназійного поглибленого вивчення недостатньо.

Директор Луцької гімназії №1 Андрій Іларіонович Циця впевнений, що 5 років тому було набагато менше бажаючих вчитися за кордоном, як тепер.

— Мабуть, стали більші можливості у плані реклами, — роздумує Андрій Іларіонович. — Інша причина та, що окремі польські та голландські університети у нас влаштовують підготовчі курси. Але це все коштує грошей. Хоча підготовчі курси — особисте бажання кожного, є такі випускники, що вступали без них. Крім того, у нас вчать поглиблено іноземні мови, що полегшує вступ у закордонні вузи.

За його словами, приблизно 5% випускників з гімназії вступають у навчальні заклади, в основному Польщі, США, Великобританії. Адже освіту, здобуту там, вони зможуть застосувати у всіх країнах світу, і такі дипломи визнаються всюди.

— Як на мене, це погано, бо йде відтік розумних дітей з України, — робить висновок директор, — тому необхідні зміни на державному рівні у цьому плані.

Найстараннішим учням 10-11 класів гімназії є можливість 1 рік провчитися у США за програмою «FLEX», що є непоганою підготовкою до вступу у закордонний вуз.

Спочатку виховувати дітей — потім, можливо, вчитися

Молоді люди, у яких розуму, таланту та бажання вчитися у Європі чи США є вдосталь, але не вистачає грошей, воліють спочатку підзаробити за кордоном, а потім вступити до вузу. На жаль, Оксані, з якою ми поспілкувалися, досягти мрії не вдалося. Вона один рік пробула у Німеччині за програмою Au-Pair, але грошей на навчання не вистачило, та надії не втрачає і тепер хоче ще поїхати в Данію. Така програма, як розповіла директор мовного центру «Ост-вест» Лілія Ткачук, передбачає догляд за дітьми у німецькій сім'ї (центр співпрацює з Німеччиною). Проживання та харчування безкоштовне, 260 євро платять кишенькових та є можливість безплатно відвідувати мовні курси.

— Рік дає можливість адаптуватися до звичаїв та культури Німеччини, покращити мовні навики і визначитися з вузом, звичайно, якщо ти не лінивий, — розповідає про програму Лілія Петрівна. — Німецька освіта вважається найкращою у світі. До прикладу, американські дипломи в Німеччині потребують підтвердження, а німецькі у США визнаються. До того ж це найдоступніша освіта, в середньому семестр у приватному вузі коштує 500 євро, студентам дозволено працювати, тому там майже всі, хто вчиться, підробляють. Але 7 тисяч на рахунку у банку треба мати як підтвердження фінансового забезпечення. Таке підтвердження може дати хтось із німців, але це рідко буває. До того ж із Німеччини можна легко подорожувати в інші європейські країни. Саме це є найголовнішим для багатьох учасників програми. Ними можуть стати неодружені люди віком 18-25 років зі знанням мови на розмовному рівні.

Loading...