Чи може м'ясо хворих лейкозом корів потрапити у продаж?
За неофіційними підрахунками, щороку від раку крові в Україні гине понад 100 тисяч корів. Ветеринари запевняють, що вражена лейкозом яловичина не потрапляє у продаж, а селяни переконані, що медики з заготівельниками налагодили безперебійну схему постачання м'яса на ринки.
За неофіційними підрахунками, щороку від раку крові в Україні гине понад 100 тисяч корів. Ветеринари запевняють, що вражена лейкозом яловичина не потрапляє у продаж, а селяни переконані, що медики з заготівельниками налагодили безперебійну схему постачання м'яса на ринки. Адже за зовнішніми ознаками рак крові на ранній стадії у корови не виявити, необхідно робити аналізи в лабораторії. Вважається, що для людини та інших тварин лейкоз не загрозливий. Однак деякі науковці переконані, що вірус виділяє речовини, які сприяють появі онкологічних змін і в організмі людини. Тож чи потрапляє уражене м'ясо на ринки? Чи справді такі великі масштаби поширення лейкозу, «Відомості» запитали у заступника начальника управління державної ветеринарної медицини у Волинській області Сергія ВОЙТЮКА.
— Лейкоз — це хронічна вірусна хвороба ВРХ, що характеризується ураженням кровотворної системи з проявленням пухлиноподібних утворень в органах і тканинах. Вона не піддається лікуванню, тож єдиний вихід — негайно вивести інфіковано тварину зі стада з подальшим забоєм. На Волині не зареєстровано жодного випадку, щоб тварини гинули від лейкозу, бо своєчасно проводиться діагностичне дослідження, — пояснює Сергій Миколайович. — У всіх дорослих тварин і молодняка з 6-місячного віку відбирається кров на аналіз. Якщо реакція позитивна, інформацію про зараження негайно доводимо до відома керівників господарств і селян.
Коли підтверджується діагноз «лейкоз», хвору корівку не змушують відразу здавати, бо всі розуміють, що купити нині рівноцінну за здану неможливо. Інструкція дозволяє утримувати її у господарстві ще 2 роки. Домашню годувальницю можна доїти, але на продаж це молоко у жодному разі не допускається. Для власного вжитку його необхідно обов'язково кип'ятити, а найкраще, радять ветеринари, згодовувати молоко іншим свійським тваринам. У колективних господарствах (фермах), за словами Сергія Войтюка, потрібні пастеризатори, в яких молоко обробляється при температурі 80 градусів, щоб убити збудника.
— Якщо стадо благополучне 5 і більше років, досліджуємо його раз у рік, — продовжує спеціаліст управління ветмедицини. — Та якщо в одному господарстві чи населеному пункті виявляється хвора тварина, тоді, згідно з інструкцією, аналізи проводяться кожні 10-30 днів — поки не буде жодної реагуючої тварини. І навіть після цього маємо отримати ще два від'ємні результати — через 30-45 днів. Тоді можна впевнено казати, що стадо благополучне по лейкозу. Зараз в області є три неблагополучні ферми: господарство у Турійському районі має бути оздоровлене до кінця цього року, а два у Ратнівському — наступного. Станом на початок жовтня ми дослідили в області 186740 голів ВРХ. Виявили близько тисячі лейкозних, що складає менше 1%. У попередні роки цей показник доходив до 3-4%. Тобто на Волині епізоотична ситуація по лейкозу контрольована і не є такою складною, як в інших областях.
Звісно, корови частіше хворіють у колективних господарствах — через скупчення поголів'я. Захворювання інфекційне, тож швидко передається від однієї тварини до іншої. У приватному секторі корови утримуються в окремих приміщеннях, контактують тільки під час випасання, а в зимовий період взагалі стоять закриті у стійлах.
— Ми радимо селянам не поспішати здавати худібку заїжджим заготівельникам, — каже Сергій Войтюк. — Варто дізнатись про ціну на різних м'ясокомбінатах — Луцькому, Ковельському, Торчинському. Звідти при потребі пришлють машину, тому не варто зразу віддавати корову заготівельникам, що їздять по селах, втрачаючи при цьому чималу суму.
Щодо м'яса хворих корів — без довідок про здоров'я продати його на ринку чи здати на м'ясокомбінат не можна.
— Якщо є клінічні ознаки захворювання — тварина інтенсивно худне, лімфатичні вузли виступають, уражена м'язова тканина, змінений колір, то м'ясо не йде у вжиток, туша повністю утилізується, — пояснює Сергій Войтюк. — Таких випадків в області давно не було, бо зазвичай ми виявляємо лейкоз на ранніх стадіях, коли хвороба тільки починає розвиватися. Крім того, м'ясо на конвеєрі ветеринар перевіряє на ступінь ураженості. Відразу змінам піддаються лімфатичні вузли і деякі внутрішні органи — печінка, селезінка, серце (у них перш за все локалізується збудник). Уражені органи піддаються утилізації, а м'ясо реалізується після термічної і технічної обробки — при виготовленні варених ковбас, консервів. На легальних продуктових ринках працюють ветеринарні лабораторії, де вся продукція також проходить обстеження. Якщо мова йде про лейкоз, дуже збільшуються внутрішні органи: селезінка — до 40 кг, печінка — до 30 кг, нирки — до 8-10 кг. Це відразу кидається в очі, тож до продажу така видозмінена продукція точно не дійде.
