За виготовлення самогону пропонують саджати до в’язниці

Найдешевша пляшка оковитої у магазині подорожчала і сьогодні коштує майже 30 гривень. А Кабмін оголосив про наміри ще підняти акцизи. Це неминуче призведе до чергового подорожчання алкоголю. В уряді аргументи залізні — треба наповнювати бюджет. Пересічні громадяни не надто переймаються цим питанням і починають усе частіше, навіть на великі свята, виставляти на стіл алкоголь домашнього виготовлення — самогонку. На київських пагорбах таким явищем невдоволені, бо ж акцизи в бюджет від самогонки не надходять, і пропонують кардинально змінити ситуацію величезними штрафами та… тюремним ув’язненням.

Дозволити застосування покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 10 років за виготовлення міцних алкогольних напоїв у домашніх умовах із недоброякісної сировини, що є загрозою життю і здоров’ю людей, — такі зміни до законодавства пропонує внести депутат від Партії регіонів Владислав Атрошенко. Крім того, за збут незаконно виготовленого спиртного домашнього виробництва пропонують запровадити штрафи від 17 до 34 тисяч гривень. Солідна сума, зважаючи на те, що сьогодні з самогонників стягують лише 51–177 гривень.

Чи змусять драконівські штрафи «підпільників Кіндратів» заховати свої самогонні апарати? Щоби дізнатися про це, «Відомості» вирішили здійснити «контрольну закупку» контрафактного товару, а заодно і поспілкуватися з продавцем. Треба сказати, що шукати «точку» довелося недовго. Адже така є чи не у кожному дворі у Луцьку, та й села у цьому плані не відстають. Тут у двері можна подзвонити у будь-яку пору доби — відкриють. Так от, виявилося, що самогон ніхто сьогодні не гонить — клопітка ця справа. Простіше купити спирт, розвести і продати. Пляшка розбавленого етанолу вартує у Луцьку 16 гривень. Коли почали ненав’язливо говорити про нові штрафи, господар тільки рукою махнув. Каже, штрафи є і сьогодні, торгує спиртом уже років вісім, досі ніяких неприємностей не було. «Треба знати, кому заплатити», — хитро підморгнув.

Те, що наших людей штрафи не злякають, — зрозуміло. Адже прибуток — шалений. Прості розрахунки: літр чистого спирту на тіньовому ринку вартує залежно від якості від 25 до 35 гривень, із нього можна зробити дві літри та «чекушку» горілки. Якщо розводити добросовісно. Продавши плящину по 16 гривень, «чистого» навару продавець отримує гривень сорок.

Не відстає за прибутковістю і виготовлення самогону. Сьогодні він узагалі потроху перетворюється на елітний напій. Адже є багато дорогих ресторанів, де до столу подають саморобну горілку. Щоправда, лише для перевірених клієнтів.

Так от, щоб виготовити самогон, потрібні цукор, дріжджі та вода. Ми не будемо писати рецепт, як це зробити, а скажемо лише, що 10 літрів оковитої можна отримати з сировини за 70 гривень.

Тобто собівартість пляшки — сім гривень. І це проти 28 за магазинну. А якщо запарити за дідівським рецептом бурячанку чи житнівку? Взагалі дармовий товар!

Тому і не дивно, що при нинішньому безгрошів’ї і важкому соціальному становищі громадяни переходять на «натурпродукт», нехтуючи магазинним товаром.

А що ж правоохоронці? Невже закривають очі та мовчки спостерігають?

— Торік у Волинській області виявлено 143 злочини, пов’язаних із незаконним обігом спирту і фальсифікованих алкогольних товарів. Це злочини кримінального характеру, — пояснив начальник відділу дільничних інспекторів міліції УМВС України у Волинській області Ігор Скромний. — 5 тисяч 853 громадянина за порушення антиалкогольного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності. З них 671 особа — за виготовлення, зберігання самогону й апаратів його виробництва.

«Відомості» цікавило ще одне: якщо практично у кожному дворі міста живе людина, яка підпільно торгує спиртом, то невже дільничні інспектори про це не знають, а якщо знають, то чому лише 670 осіб притягнуто до відповідальності? Виявляється, згідно з нашим законодавством, знати — це одне, а довести — це зовсім інше.

— Щоб увійти до приміщення особи, треба рішення суду, — пояснив Ігор Скромний. — Раніше як було? Дільничний має інформацію, що людина продає самогон. Він міг просто зайти до її помешкання, все побачити на власні очі, скласти протокол. Тепер процедура ускладнилася. Спочатку треба, щоб хтось написав заяву про те, що якийсь громадянин виготовляє самогон, і зареєструвати її, потім — написати подання до суду, щоб отримати постанову на огляд приміщення. Для суду необхідно зібрати докази, що ця людина дійсно гонить самогон. Заява сусідів — це не доказ. Нам треба виявити особу, яка купила пляшку та виходить із цього приміщення, взяти у неї пояснення під протокол. Проблема у тому, що усно наші люди що завгодно тобі розкажуть, а вже під протокол говорити не дуже хочуть.

От і виходить, що в питанні саморобного алкоголю українці пов’язані круговою порукою. Воно й не дивно. Хто ж при постійному зростанні вартості легального товару здаватиме продавців дешевого контрафакту?