Новий Трудовий кодекс передбачає потрійну оплату понаднормових годин

Новий Трудовий кодекс несе у собі багато позитивних та водночас суперечливих пропозицій, йдеться у сюжеті ТСН. 

Автори проекту, зареєстрованого у Верховній Раді, отримали шквал критичних зауважень. Одні називають кодекс рабовласницьким, мовляв, функції профспілок у захисті працівників значно знижені, інші ж — вважають совковим.

Серед плюсів документа — потрійна оплата понаднормових годин роботи. Наприклад, водії маршрутних таксі працюють по 12-14 годин на день та мають 5-6 годин на відпочинок. І так цілий тиждень. Для них новий проект Трудового кодексу передбачає оплату за переробітки у потрійному розмірі, але за умови, якщо працювати доведеться понад 120 годин на місяць, тобто більше 14 годин у день.

Саме кількість робочих годин стало одним із найгостріших питань у кодексі. Минулого року автори вже намагались протягти проект з 12-годинним робочим днем. Тепер, запевняють, цю цифру прибрали.

Проте у Конфедерації вільних профспілок мають іншу думку. Голова конфедерації Михайло Волинець каже, що одні статті кодексу суперечать іншим.

«Стаття передбачає, що робочий день може збільшуватись з більше 40 годин, неконтрольовано, і якщо в попередній редакції було розписано, як це буде робитись, то зараз просто завуалювали, і віддається на відкуп роботодавцю без всяких рамок», — нарікає Волинець.

Автор проекту Ярослав Сухий на цей закид відповідає, що можна буде продовжувати, але не більше ніж до 48 годин, тільки за дозволом профспілки та самого працівника і у випадку виробничої необхідності, але це має бути компенсовано.

Із мінусів для людей найманої праці — встановлення відеокамер. Роботодавці матимуть право спостерігати та підслуховувати своїх підлеглих. Профспілки вимагають, щоб місця відеоспостереження були узгоджені із працівниками. Проте це в проекті не прописано.

Натомість автори кодексу стали на бік пенсіонерів, звільнення яких без їхньої згоди тепер неможливе. Також у законопроекті виписані штрафи роботодавцям за затримку заробітної плати та пільги для соціально незахищених.

Суперечливих питань у кодексі чимало. Роботодавці хочуть одного, профспілки — іншого. Поки що єдине, на чому зійшлися — кодекс справді треба модернізувати, адже нині українці працюють за ще радянським документом, ухваленим 1971 року.