Українці не харчуватимуться імпортними "мутантами"

Україна планує посилити контроль над вмістом генетично модифікованих організмів (ГМО) в імпортній тваринницькій продукції. Мінагрополітики готує ухвали, які ускладнять ввезення до країни популярних у українських тваринників комбікормів на основі ГМО.  Такі дії зустрінуть сильний опір бізнес-лобі. Але політична ситуація в країні може зіграти на руку противникам ГМО, зазначають експерти.  Мінагрополітики розробляє ухвалу про контроль над вмістом ГМО у продукції тваринництва, що ввозиться до України, повідомив голова міністерства Юрій Мельник на прес-конференції за підсумками засідання Кабміну.  "Йдеться про контроль ГМО в продукції тваринництва під час її ввезення, апробації та обігу. Ця ухвала доопрацьовується в міністерствах і відомствах і найближчим часом її буде винесено на розгляд уряду", - заявив він. Як пояснив голова Держкомітету ветеринарної медицини Петро Вербицький, у міністерстві йде підготовка одразу декількох ухвал. "На рівні ветмедицини готується дві ухвали. Перша - про порядок ввезення продукції на базі ГМО і видачі дозволів на ввезення. Друга стосується правил реєстрації і апробації такої продукції. В першу чергу на контролі будуть корми, кормові добавки і ветеринарні препарати, - повідомив Вербицький. - Генетично модифікованих тварин практично не буває, проблема існує на рівні кормів. Готуються аналогічні ухвали щодо насіння". За словами Мельника, у структурі Мінагрополітики вже є декілька сертифікованих лабораторій, які можуть здійснювати контроль над вмістом ГМО у продукції тваринництва.

Генетично модифіковані продукти створюються штучним способом: шляхом перенесення генів одних організмів у клітини інших - хай то рослини, мікроорганізми чи людина. Часто це робиться задля додавання продукту деяких корисних властивостей. Наприклад, у рослини можна ввести гени, які відповідають за стійкість до шкідників, гербіцидів або несприятливих для росту умов. Найбільш поширені у світі генетично модифіковані соя, кукурудза, рис, помідори і цукровий буряк. Про можливу шкоду ГМ-продуктів уперше було заявлено у 2000 році. Тоді було опубліковано "Заяву науковців світу" про небезпеку генної інженерії, а потім їхній же "Відкритий лист" до урядів усіх країн щодо ГМО, який підписали 828 науковців із 84 країн світу. З грудня 2004 року в Євросоюзі був заборонений продаж ГМО з використанням генів, стійких до антибіотиків, а Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендувала виробникам уникати використання цих генів. Втім, навіть великі корпорації не повною мірою дотримуються рекомендацій ВООЗ. В Україні над проблемою ГМО замислилися лише кілька років тому. У 2007 році Верховна Рада схвалила закон "Про держсистему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні і практичному використанні ГМО". Схвалення цього документа було однією з умов долучення України до Світової організації торгівлі. Кабмін затвердив нову ухвалу про маркування генетично модифікованих продуктів. Згідно з документом, маркування мало ввестися після долучення України до СОТ. 16 травня минулого року Україна вже офіційно стала повноправним членом цієї організації. У листопаді 2008-го в країні було ухвалено державний стандарт, відповідно до якого всі продукти харчування, які містять генетично модифіковані організми, повинні маркуватися.

Сам законопроект виявився доволі сирим, вимагав ухвалення низки підзаконних актів і урядових постанов для повного регулювання ринку. У травні Кабмін ухвалив рішення про обов'язкове маркування продуктів, що містять ГМО, з 1 липня. Продукти без відповідних позначок повинні вилучатися з обігу.  Але під тиском виробників, які не встигали виконати вимоги уряду, Кабмін погодився перенести введення обов'язкового маркування продуктів харчування, що містять трансгени, ще на півроку. Граничний рівень вмісту ГМО в харчовій продукції, не що вимагає маркування, становить 0,9%. Проте проблему на цьому не було вичерпано. Нещодавно народний депутат Юрій Кармазін ("Наша Україна-Народна самооборона") заявив, що на сьогодні в Україні близько 60% кукурудзяного і 70% соєвого насіння є трансгенним.

Учасники ринку офіційно не визнають, що використовують у виробництві корми і ветпрепарати, які містять ГМО. "Серйозної проблеми з ГМО в Україні немає. Ініціатива уряду викликана необхідністю зробити робочим прийнятий ще у 2007 році закон. Ми годуємо птаха українським зерном, використання імпортної продукції незначне", - зазначає голова асоціації "Союз птахівників України" Олександра Бакуменко. Втім, за словами директора компанії "Торг-Маркет" (імпортер м'яса і м'ясопродуктів) Наталії Дремблюги, багато хто з учасників ринку використовує ГМ-продукти для вирощування тварин і птиці. "Таким чином стимулюється ріст тварин, внаслідок чого зменшуються витрати і збільшуються доходи виробників. Крім того, такі корми значно дешевші за українські", - говорить вона. За її словами, уряд може зіткнутися з потужним лобі з боку бізнесу, якому вигідно використовувати дешеві корми для вирощування тварин. "Проблема з ГМО в Україні величезна, і якщо, нехай навіть на хвилі виборчих перегонів, удасться схвалити таке рішення, це буде значним кроком", - упевнена експерт.