Як суржик на практиці став державною мовою

Поки політики до хрипоти сперечаються про статус російської мови в Україні, державною мовою впору називати суржик. Або мережевий «олбанський».

«Приходьте завтра до дванадцятої - саме будемо відбирати репетитора по російській мові для сина багатих клієнтів», - запросила директор рекрутингового агентства Надія Святкіна. Віпами виявилася пара росіян - в Україні працюють за контрактом третій рік, і після того як їхній 6-літній син недавно заявив батькам: «Купіть мені ковбаси й морозива», стали бити на сполох.

За словами Святкіної, за ті кілька днів, поки оголошення про вакансії висіло на сайті, на інтерв'ю встигли записатися кілька сотень бажаючих роздобути хлібне місце. Відбір почався з диктанту по російській мові. Учений народ від ретельності ворушив губами, підбираючи перевірочні слова до особливо заплутаних випадків. Таких виявилося чимало: текст для диктанту рекрутери підібрали той ще. «На колоссальной дощатой террасе вблизи можжевельника жена небезызвестного местного подьячего веснушчатая Аграфена Саввична потчевала исподтишка коллежского асессора Аполлона Филимоновича моллюсками, винегретом и другими яствами под аккомпанемент аккордеона и виолончели». «Ще б уривок зі «Слова о полку Ігоревім» змусили переписати», - неголосно гарчав студентського виду претендент-аутсайдер.

«Мова - це одяг, по якому зустрічають, - хоробро видала директор агентства, пояснюючи зміст того, що відбувається. - І наші клієнти готові платити 700-800 доларів на місяць тільки за те, щоб у їхньої дитини такий одяг був чистим».

Надії Святкіній постійно доводиться мати справу з безграмотністю клієнтів, які шукають роботу: з кожного десятка резюме без грубих орфографічних помилок приходить не більше трьох.

За кілька років вона списала перлами з резюме вже три записні книжки. Водяться там і «сікрітарі», й «комунекабельні менеджери», і «булгахтери».

«Якщо 20 років тому про претендента на посаду секретаря говорили, що він з тих, хто «умиватися» («умываться») пише без м'якого знака, а «взагалі» через дефіс, це був діагноз профнепридатності. Страшно уявити, яких трудових подвигів можна чекати від цих «сікрітарів».

«Російська мова в Україні стає безписемною. Навіть ті юні її носії, які поки можуть грамотно говорити, не в змозі писати, - ремствує співробітник експериментальної лабораторії мов Дмитро Христенко. - З українською, до речі, ті ж проблеми, як, втім, і з більшістю сучасних мов».

Цей феномен він зв'язує з новими способами комунікації - SMS, електронною поштою, чатами й блогами в мережі, завдяки яким мова спрощується.

За словами вченого, ця хвиля, що зародилася колись у США, уже накрила навіть Британські острови, населення яких трималося до останнього. Тамтешні радикали, що не бажають відставати від життя, час від часу вимагають скинути орфографію з корабля сучасності - дозволити писати Х-mas замість Christmas, giv замість give й organize замість organise. У цей же бік зрушився лід у пуританській у мовному питанні Росії. З 1 вересня нормою стало те, що колись вважалося злочином проти великої й могутньої. Наприклад, уживання «кава» у середньому роді або наголос на другому складі в слові «йогурт».

Усілякі прояви безграмотності для Дмитра Христенка не тільки об'єкт професійного інтересу, але й хобі. У колекції вченого кілька тисяч дивних етикеток й інструкцій українською й російською мовами. На кшталт «Сосиски курячі «Нежіночі» (в оригіналі - «Ніжинські»). Або опис до китайського олівця від тарганів: «Ці ліки діючі, коли знищити таргани, клопи, мухи, воші й т.д., коли вживете цю крейду, не можете шкодити людині й скотам».