Експерт: уряд, утримуючи низькі тарифи на електроенергію, лобіює інтереси промисловості

Через сім років закінчиться термін експлуатації 11 з 15 атомних енергоблоків України. Однак уряд України сподівається модернізувати їх - за рахунок кредитів ЄБРР.

Тему безпеки української атомної енергетики підіймає Deutsche Welle, передає Цензор.НЕТ з посиланням на uainfo.

Наприклад, розрахунковий термін експлуатації першого блоку Південноукраїнської АЕС, який розпочав роботу ще в 1982 році, добігає кінця вже в кінці 2013 року. Але, згідно з нинішніми планами Києва, блок повинен пропрацювати на повну потужність ще як мінімум 17 років. У 2014 році закінчиться термін експлуатації і першого блоку Запорізької АЕС, але і його уряд відключати не має наміру. Адже, згідно з енергетичною стратегією Києва, всі нинішні АЕС повинні продовжити працювати до 2030 року і покривати, як і сьогодні, більше 47 відсотків енергетичних потреб країни. До всього іншого, до 2030 року Україна планує звести ще шість ядерних енергоблоків.

У міністерстві енергетики та вугільної промисловості України впевнені, що робота реакторів у понадпроектний час "потенційно можлива, якщо при цьому виконувати норми радіаційної безпеки". Чиновники називають і один з найбільш ефективних шляхів модернізації станцій - заміну генеруючих потужностей. Для реалізації цих планів потрібно понад мільярд євро. Таких грошей у держави немає, тож Київ розраховує на іноземних кредиторів, зокрема на ЄБРР.

Останній пообіцяв до кінця березня розглянути питання про позику в 300 мільйонів євро на модернізацію атомних електростанцій. "Це процес непростий, - пояснює ситуацію Антон Усов, представник ЄБРР на Україні, - адже частина держав (донорів ЄБРР -. Ред.) Проповідують без'ядерну політику, решта – навпаки. Все вирішиться в середині березня, після засідання акціонерів банку».

Якщо ЄБРР кредит не дасть, державному підприємству "Енергоатом" доведеться вдатися до інших засобів, наприклад збільшити тарифи на електроенергію для населення і промисловості. "Це негативно вплине на бюджети енергоємних підприємств і рівень життя соціально незахищених верств населення», - попереджає Віссаріон Кім, в.о. президента "Енергоатому".

Одночасно Київ планує зведення нових реакторів. Зокрема, в планах уряду - розширення Хмельницької АЕС, причому на гроші Росії. Проектом, вартість якого становить 10 мільярдів доларів, буде керувати "Росатом". "Це своєрідний геополітичний тиск на Україну, - вважає Кирило Савін, голова українського представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля. - Тут ми маємо справу з лобізмом атомників і компаній, які буду приймати участь в будівництві".

За даними експерта, необхідності в будівництві нових атомних енергоблоків в Україні немає. "У будь-який момент часу два реактори простоюють, - відзначає Савін -. Це не тому, що вони зламані, а від того, що зайві". Більш того, і після завершення будівництва робота нових енергоблоків буде залежати від Росії, так як свого палива для АЕС в України немає. "Щоб з урану зробити паливо для атомної станції, його треба відправляти в Росію для збагачення", - пояснює Кирило Савін.

При цьому українською владою рухає далеко не турбота про потреби населення, вважають опитані експерти DW. Так, Олександр Тодійчук, президент Київського міжнародного енергетичного клубу "Q-клуб" упевнений, що уряд, утримуючи низькі тарифи на електроенергію, лобіює інтереси промисловості. "Олігархічні групи просто на цьому паразитують, - говорить Тодійчук -. Адже в умовах енергетично неефективної економіки, дешева енергія допомагає покривати всі збитки. Україні це завдає великої шкоди».

У той час, коли в світі намагаються зробити економіку енергоефективної, Україна, навпаки, хоче споживати її більше. "Уряд живе вчорашнім днем», - говорить еколог Ірина Головко. Вона є координатором українських проектів CEE Bankwatch Network - об'єднання неурядових організацій країн Центральної і Східної Європи, що займається моніторингом діяльності міжнародних фінансових організацій, а також розробкою раціональних з екологічної, соціальної та економічної точки зору альтернативних проектів. Головко переконана, що "потрібно йти в прямо протилежному напрямку: не до нарощування, а до скорочення потужностей АЕС».

З цим згоден і Кирило Савін: "Зараз світ йде до відмови від атомної енергетики, а" Енергоатом "пропагує його ренесанс". Як приклад експерт навів Німеччину, яка принципово вирішила відмовитися від ядерної енергетики. Згідно з планами уряду ФРН, останній реактор в країні повинен бути виведений з експлуатації в 2022 році.

Якби влада дійсно дбали про безпеку України, вони просили б у кредиторів гроші не на модернізацію АЕС, а на поступове закриття атомних електростанцій та утилізацію відходів, - до такого висновку прийшли всі опитані DW екологи.