Українці їдуть навчатися до Польщі, бо там не беруть хабарі

Все частіше молоді українці подаються здобувати вищу освіту до Польщі. Когось дратує корумпованість вітчизняних навчальних закладів, інші нарікають на відсутність матеріально-технічної бази наших вишів, дехто невдоволений рівнем знань, які можна одержати в Україні, тож як альтернативний варіант обирають польські навчальні заклади. Останні ж у свою чергу з року в рік дедалі активніше полюють на українських студентів. Особливо зацікавлені в спудеях приватні вузи, які для заохочення спрощують систему вступу та навіть дають можливість отримувати знижки на навчання. «Відомості» досліджували, як можна вступити до вузу в Польщі та чому українська молодь обирає навчання саме там.

Як розповіли у Товаристві польської культури імені Єви Фелінської на Волині, необхідно розрізняти процедуру вступу для осіб із «картою поляка» та для тих, хто її не має.

— Власники «карти поляка» мають право вступати до вишів на тих же умовах, що й громадяни Польщі. Цей документ дає право на безкоштовне навчання в будь-якому державному вузі та можливість отримувати стипендію. Натомість іноземці без «карти поляка» такої можливості не мають, — розповідає Олександр Свіца, адміністратор суботньо-недільної школи при товаристві.

Умови вступу та зарахування до польських вишів і перелік документів індивідуальні у кожному закладі. Скажімо, для деяких приватних ВНЗ вистачає лише заяви українською та польською мовами, медичної картки, атестата про повну загальну середню освіту й додатка до нього, на основі якого й відбувається зарахування. Подекуди до всього необхідно пройти ще й співбесіду польською мовою. Та буває, що в недержавних вишах зовсім не цікавляться оцінками в атестаті і зараховують до лав студентів практично всіх охочих лише за результатами співбесіди.

До державних навчальних закладів теж вступають, подавши атестат і пройшовши співбесіду, але більшість вишів потребує ще й сертифіката про володіння польською — це офіційне підтвердження знання мови, яке може видати лише єдина спеціальна інституція.

Саме так вступала до Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні лучанка Анна Мартиненко. Оскільки «карти поляка» дівчина не має, то не мала й права на безкоштовне навчання та стипендію. Тож, освоюючи напрям «Туризм», платить дві тисячі євро на рік.

— Щоб підготуватися до вступу, відвідувала в Луцьку курси польської мови, але не можу сказати, що багато з них узяла. Влітку ще додатково до репетитора бігала. Але зрозуміла: щоб вивчити мову, треба жити в тому середовищі. Тому до Любліна я приїхала ще на початку вересня, хоча навчання розпочинається у жовтні. Ходила на курси польської мови при університеті, заодно знайомилась із містом, проходила таку собі адаптацію. Бо якби приїхала в жовтні одразу на навчання, то було б аж занадто багато всього нового. Перший місяць був катастрофічним, бо не дуже добре знала мову, але рятувало те, що в Любліні навчається багато українців.

Анна мешкає в приватному гуртожитку, за який сплачує щомісяця 590 злотих. Живе одна в кімнаті в блоці з чотирьох кімнат. Кухня спільна, а вбиральня одна на дві кімнати. Плюс приватного гуртожитку студентка вбачає в тому, що немає жодних проблем із тим, о котрій годині ти повертатимешся чи виходитимеш із помешкання.

Пан Олександр каже, що батькам, які віддали своє чадо вчитися до Польщі, потрібно бути готовим щомісяця витрачати на нього близько однієї тисячі злотих. Оскільки найскромніший гуртожиток коштуватиме від 300 злотих на місяць, а ще близько 600 потрібно давати на харчування та кишенькові витрати.

За його словами, батьки вже польських спудеїв переконані: навчання в Україні з різними неофіційними доплатами обійшлось би не дешевше, а то й у рази дорожче.

— У Польщі студентам не треба платити за те, щоб здати екзамен або взагалі вступити, там немає корупції, — продовжує розповідати Анна.

Більше до вподоби їй і польська система освіти:

— Тут краще продумали саме навчання. Немає такого, що ти вчишся з понеділка по п’ятницю з 8 до 15 години. Першого семестру в мене були заняття тільки з понеділка по середу. До того ж я мала між парами час, щоб сходити додому чи в кафе поїсти. Я рада, що навчаюся там, хоч українцям і важко, бо поблажок немає і вчителі не рвуться допомагати і натягувати оцінки, — каже Анна. — Це Європа, тут більше можливостей. Так, студенти мають нагоду поїхати працювати в Грецію, а також можуть їхати навчатися на семестр чи рік в іншу країну. Це в межах програми «Еразмус», яку підтримують усі державні виші. При цьому університет надає матеріальну підтримку в розмірі 200-400 євро в місяць.

Загалом навчання в державних ВНЗ Польщі обходитиметься від однієї до двох тисяч євро на рік. Дешевшим варіантом є приватні навчальні заклади: тут рік навчання може коштувати від 800 євро, залежно від спеціальності. У товаристві при цьому переконують: це не свідчить про низький рівень викладання у таких закладах. Приватні університети у Польщі дуже відрізняються від наших, зазвичай кожен вуз має дуже сильну одну-дві спеціальності.

— Мені розповідали деякі наші студенти, що у приватних вузах буває ще важче навчатись, як у державних. Там досить високі вимоги, кожен заклад дбає про свою репутацію та якість підготовки своїх випускників. Приватні навчальні заклади там також у Болонському процесі, тож дають дипломи європейського зразка, з якими можна продовжити навчання в будь-якому вузі Європи, — каже чільник товариства польської культури Валентин Ваколюк.

Студенткою одного з приватних польських вузів три роки тому вирішила стати волинянка Тетяна Єфімова.

— Документи подавала і в Польщу, і в Україну, але закінчення польського вишу дає міжнародний диплом, що визнаний у 27 країнах Європейського Союзу. Тож тепер навчаюсь в Університеті інформаційних технологій і менеджменту в Жешуві на факультеті міжнародних відносин, — розповідає Тетяна. — Навчання порівняно з українськими закладами тут набагато цікавіше, та й підхід інший. Є з чим порівняти тому, що в Луцьку закінчувала коледж. Тут нема такого поняття, як «lapówka», тобто хабар. Усе складаєш своїми силами, а якщо не складаєш, то ідеш на перездачу. За кожну, до речі, платиш офіційну сплату в деканат.

Навчання коштує 440 злотих на місяць. Але при цьому, незважаючи на те, що це приватний вуз, є можливість зменшити плату за рахунок стипендії.

— Стипендія залежить від твоєї успішності. Наприклад, якщо середній бал 4,0-4,23, то маєш тільки 100 злотих стипендії. Тож якщо я плачу в місяць 440 злотих, то буду платити тільки 340. А вже якщо ти маєш середній бал 4,75 і вище, то можеш отримати 100% стипендії, тобто не платиш за навчання півроку, — повідала студентка.

Крім цього, графік навчання такий, що кожен охочий може підробляти. Як розповіла Тетяна, спудеї зазвичай працюють у барах офіціантами, барменами або ж на кухні. Оплата праці там погодинна і в середньому становить шість злотих за годину.

Якщо плануєте їхати до Польщі, щоб і навчатись, і працювати, то у товаристві радять обирати такі міста, як Краків і Вроцлав, а от у Любліні, кажуть, знайти роботу нелегко, оскільки місто студентське і конкуренція неабияка.

Охочим навчатись у Польщі радять зазирнути на сайт www.studyinpoland.pl, де розміщено більшість необхідної абітурієнту інформації. А вже деталі є на сайтах кожного вузу, багато з них має й україномовний варіант.