Третина дитячих іграшок містить токсичні метали

Щорічні перевірки дитячих іграшок дають сумний результат — більшість із них не надто якісні та безпечні. Цей факт підтвердило і цьогорічне дослідження, в ході якого спеціалісти знайшли в цяцьках для малечі навіть такі речовини, як свинець, ртуть і миш’як. «Відомості» вирішили з’ясувати, чим бавиться волинська дітвора, наскільки безпечні іграшки у продажу та чи можна знайти насправді якісні.

Згідно з результатами дослідження Держспоживінспекції України, приблизно 60% перевірених іграшок, які продають у наших магазинах, не відповідають технічним стандартам і можуть зашкодити здоров’ю дітей. Так, експерти забракували 154 тисячі забавок із понад 255 тисяч перевірених. Невтішну статистику оприлюднив і центр «Еко-Згода». За його інформацією, третина дитячих іграшок у магазинах СНД, зокрема й України, містить токсичні метали. Дослідники повідомляють, що з 569 протестованих зразків у 29% виявили токсичні метали. В більшій частині перевірених іграшок міститься свинець — 18%, сурма — 13%, миш’як — 8%, ртуть — 3%. Забруднення виявлене в усіх забавках, куплених дослідниками в українських супермаркетах, у спеціалізованих магазинах і на ринку.

Не секрет, що хімічні елементи, що містяться у іграшках, запросто можуть потрапити в організм дитини. Чого вартий лише минулорічний випадок, коли волинський малюк отруївся, лизнувши іграшкового їжака.

Напевно, ця історія навчила багатьох матусь бути обачнішими, вибираючи забавку для малечі. Щоби з’ясувати, чим нині бавляться діти і як батьки обирають іграшки для своїх чад, ми звернулися до користувачок порталу «Луцьк-мама». Більшість із них акцентували увагу на тому, що віддають перевагу цяцькам вітчизняного виробництва, оскільки китайські вважають небезпечними та ненадійними.

— Українськими іграшками задоволена, — ділиться пані Аліна. — Віддаю перевагу іграшкам «Оріон»: вони в нас «довгожителі», єдині, які мій Богдан не зміг розібрати-розламати і ще досі ними грається.

Мама двох хлопчаків пані Світлана теж каже, що їй до вподоби іграшки вітчизняного, а також польського виробництва. За її словами, вони справді якісні, ще й передаються у спадок меншій дитині. А от дешеві китайські не встигає донести цілими додому.

Щодо ставлення до китайських забавок, то мами одноголосні, мовляв, зазвичай їх не вистачає й на 15 хвилин гри. До слова, одна з матусь розповіла, що часто дешеві іграшки з Піднебесної можна придбати на розкладках у лікарнях і поліклініках. У закладах охорони здоров’я продають потенційно небезпечні товари — дивина та й годі!

— Наші бабусі люблять купити щось китайське, тому іграшок у нас не бракує, але періодично це все йде на смітник, — зауважує ще одна матуся.

Свідомі волинські мами стараються купувати менше іграшок, але кращої якості. Для цього ідуть в спеціалізовані магазини або ж замовляють в Інтернеті. При цьому вони зауважують: навіть доволі дорогі іграшки не завжди тішать якістю.

В обласній інспекції з питань захисту прав споживачів теж радять купувати забавки в спеціалізованих магазинах, а не на ринку. Кажуть, що покупець на базарі не захищений, оскільки в разі чого неякісний товар навряд чи вдасться повернути чи обміняти, адже товарних чеків там не видають. Іще один плюс спеціалізованих магазинів — це те, що до них хоч іноді навідуються з перевірками, на відміну від ринків. Так, упродовж 2012 року інспекція відбирала у волинських супермаркетах і магазинах іграшки для перевірки. В результаті було знято з реалізації 202 забавки з 771 перевіреної, тобто 26%.

— В основному знімаємо з реалізації через відсутність потрібної інформації про товар, наприклад, нема відомостей про країну-виробника чи дату виготовлення, — каже заступник начальника інспекції Володимир Горішний. — Крім цього, ми відбирали іграшки і на дослідження в держпідприємство «Львівстандартметрологія». З відібраних зразків лише три забракували. Дві забавки — через маркування, ще одну — через шорсткість на краях.

Захисник споживачів радить батькам під час купівлі іграшок звертати увагу на інформацію на етикетці: там мають вказуватися країна та місто, де було вироблено товар, дата виготовлення, вікові обмеження. До слова, в кожній торговельній точці мають бути сертифікати відповідності, які свідчать, що ця забавка пройшла сертифікацію в Україні. Також допустимо, щоб у документах, із якими іграшка надходить у реалізацію, зазначався реєстраційний номер сертифіката відповідності.

До слова, сертифікація іграшок в Україні передбачає перевірку на відповідність вимогам, встановленим міждержавним стандартом на безпеку ГОСТ 25779-90 «Игрушки. Общие требования безопасности и методы контроля». Вимоги цього стандарту передбачають контроль за 80 показниками безпеки різних видів іграшок. Серед них такі, як безпека сировини, матеріалів і комплектувальних елементів іграшки, захисного та декоративного покриття (воно має бути стійким до дії слини, поту, вологи); виділення шкідливих для здоров’я дитини елементів (миш’як, свинець, ртуть, барій тощо); електро-, пожежо- та вибухобезпека.

Ще один важливий документ —  гігієнічний висновок Міністерства охорони здоров’я. В ньому має бути перелік матеріалів, із яких виготовлена забавка. Також там має міститись інформація про те, чи дотримані допустимі норми з вмісту певних хімічних елементів у іграшці. Цей висновок маєте право попросити для ознайомлення в кожній торговій точці.

«Відомості» вирішили завітати на ринок, щоб познайомитись із асортиментом іграшок і поцікавитись, чи є у продавців належні документи на товари. Так, в одній торговельній точці виявилося, що більшість іграшок, які були у продажу, — українського виробництва: тут і конструктори, і кубики, і автомобілі, і навіть ляльки. Продавчиня розповіла, що мами здебільшого орієнтуються на вітчизняного виробника. Щодо сертифіката відповідності та гігієнічного висновку на іграшки, то продавець запевнила, що такі документи вони мають, щоправда, лише на окремі товари. Одначе побачити їх нам так і не вдалося, бо папка з документами виявилася на іншій точці. При цьому продавець зауважила, мовляв, яка користь від тих гігієнічних висновків: у них напишуть усе, як потрібно, але чи так є насправді — варто задуматися.

В іншому кіоску ж, навпаки, переважали китайські іграшки, подекуди зі смішним перекладом на українську, приміром, «мотоцікол», «віробник» та інше. З українських в основному були представлені нечисленні пластмасові цяцьки та трохи м’яких звірят. За словами продавця, вона б рада торгувати винятково вітчизняними товарами, та асортимент їх украй вузький. Скажімо, немає брязкалець для немовлят, гумових іграшок для купання, автомобілів складнішої конструкції, популярних ляльок та іншого. Попри очевидне переважання іграшок із Китаю, виявилося, що з документами тут усе гаразд. На кожну групу товарів були й сертифікати відповідності, й гігієнічні висновки.

Продавець повідала, що мами дуже серйозно ставляться до вибору іграшок, просять розпакувати, уважно оглядають, перевіряють на міцність, нюхають і доволі часто запитують про сертифікати.

До речі, обирати забавку руками, очима та носом радять і фахівці. Так, цяцька з доволі різким запахом свідчить про перевищений вміст шкідливих речовин. М’які іграшки повинні мати міцні шви та добре прикріплені деталі, скажімо, носики чи очі звірят не мають висіти на «одній нитці». Краї пластмасових іграшок повинні бути гладенькими, щоби дитя не поранилося, бавлячись. Музичні забавки треба перевірити на гучність звуку, а гумові цяцьки для ванни — чи не линяють.

Отож, як бачимо, вибір хорошої іграшки для маляти — справа далеко не проста і вимагає чимало часу.