Більше половини українців ніколи не відвідували оперу
Більше половини жителів України ніколи не відвідували оперу або балет, а кожен третій жодного разу в житті не був у театрі. Про це свідчать дані аналітичної доповіді «Культурні практики та культурна політика», підготовленої Центром соціальних досліджень «Софія».
Більше половини жителів України ніколи не відвідували оперу або балет, а кожен третій жодного разу в житті не був у театрі. Про це свідчать дані аналітичної доповіді «Культурні практики та культурна політика», підготовленої Центром соціальних досліджень «Софія».
Згідно з даними дослідження, кожен другий житель України нарікає на одноманітне проведення дозвілля, однак переважна більшість віддає перевагу пасивному проведенню часу вдома.
Так, кілька разів на рік вибирається в музей, на виставку живопису або художньої фотографії лише кожен десятий респондент. Трохи більше — 17% опитаних — дозволяють собі таку розкіш раз на рік. Відповідно, у житті двох третин українців такі культпоходи практично відсутні.
Особливо «просідають» культурні заклади і заходи академічної спрямованості. Так, більше 60% опитаних жодного разу в житті не були в опері чи балеті, а класичну музику або джаз у концертному виконанні чув лише кожен другий українець. Виявилося, що третина опитаних ніколи не відвідувала виставки живопису або скульптури, а чверть респондентів не бачила театральних вистав і навіть концертів народної музики та танцю.
У ЦСД «Софія» зазначають, що найактивніше мистецтвом цікавиться молодь. Так, серед респондентів віком 18-29 років у музеї та на виставки ходить 18,1%, тоді як серед сорокарічних цей показник нижчий — 12%, а серед тих, кому за 50, не піднімається вище 8,3%. Аналогічні тенденції спостерігаються і щодо театрів, концертів класичної музики, опери та балету.
Крім того, тяга до культури залежить від матеріального стану та місця проживання людини. Так, респонденти з достатком вищим від середнього дозволяють собі насолоджуватися високим мистецтвом частіше, ніж менш забезпечені громадяни. А городяни в рази «обходять» сільських жителів, яким окрім фінансів займатися культурною самоосвітою не дає ще й тотальний занепад культурної інфраструктури в провінції.
