Янукович задумався про третій термін

Ідеологи ухвалення нової Конституції на референдумі так і не зрозуміли, що випускають із пляшки джинна, який колись зруйнує країну. Про це пише Василь Ємельянов для «Коментарів».

Вчора полку любителів референдуму прибуло. Тепер до Віктора Медведчука, Сергія Тігіпка та інших приєдналися ще 265 мандатоносців, що підтримали законопроект «регіонала» Дмитра Шпенова про всеукраїнський референдум.

Цей законопроект з´явився на світ у квітні 2010 року, в червні того самого року він був прийнятий у першому читанні, а в липні – відправлений на повторне друге читання. З того часу референдумне дітище Шпенова вилежувалось у парламенті майже два з половиною роки, поки вчора у депутатів раптом до нього не дійшли руки. Зрозуміло, що з подібними законами раптом не буває, тому з повною упевненістю можна стверджувати, що закон про всеукраїнський референдум був ухвалений тому, що влада зрозуміла: конституційної більшості в Раді 7-го скликання у неї не буде, тому протягнути нову редакцію Конституції на Грушевського, 5 у неї не вийде. А того, що головною метою закону Шпенова є внесення змін до Основного Закону, не розуміють тільки жителі глухих сіл.

Варто відзначити, що до цього закону було дуже багато поправок і зауважень. Так, список зауважень головного юридичного управління Верховної Ради зайняв цілих 16 сторінок. Найважливішим серед них було те, що шляхом специфічного визначення предмету референдуму, порядку реєстрації ініціативних груп, механізмів і строків збору підписів, проведення агітації і обліку народного волевиявлення органи державної влади і їхні посадові особи зможуть безпосередньо впливати на кінцевий результат референдуму практично на всіх етапах його проведення. Тобто сам результат референдуму навряд чи можна буде вважати таким, який відображає реальне волевиявлення народу. Іншими словами, з цього закону стирчать вуха адмінресурсу і фальсифікацій.

Крім того, парламентські юристи звертали увагу на те, що законопроект дозволяє виносити на референдум, що проходить в один день, різні питання, а саме його проведення суміщати з виборами президента і парламенту, що, на думку Ради Європи і ОБСЄ, є шкідливим для демократії, оскільки виникає плутанина з процедурами, передбаченими відразу кількома законами. Одним словом, законопроект Шпенова в юруправлінні ВР був визнаний таким, що не відповідає багатьом статтям нинішньої Конституції і рішенням Конституційного Суду. Зокрема юристів насторожило і те, що з процесу випала Верховна Рада. Що, по суті, робить народних депутатів статистами.

Деякі чисто процедурні зауваження юристів Шпенов, звичайно, врахував. У результаті, стаття про правові наслідки референдуму констатує, що його результати не потребують затвердження або схвалення будь-якими органами державної влади і є обов´язковими для виконання громадянами України і органами державної влади. Таким чином, розробник закону усунув ту проблему, з якою зіткнувся Леонід Кучма в 2000 році, коли його конституційний референдум «зарубали» в стінах парламенту. Ще один важливий момент: предметом всеукраїнського референдуму, зокрема, може бути питання зміни територій, а ця норма є дуже небезпечною, оскільки, по-перше, відкриває шлях до федералізації країни, а, по-друге, дає можливість на референдумі ратифікувати зовнішньополітичні питання, наприклад, вступ України до Митного союзу. Нескладно здогадатися, що ця норма в законі з´явилася зовсім не для того, щоб питати громадян, чи хочуть вони в НАТО або Євросоюз, а щоб шляхом референдуму в потрібний момент мобілізувати електорат південного сходу.

Потрібний момент – це президентські вибори 2015-го. Від того, як на той час складеться політична кон´юнктура для нинішнього Президента, вибиратимуться сценарії і питання референдуму. Перший: Конституційна асамблея Кравчука, Ставнійчук та іншої наукової і довколанаукової громадськості приблизно до літа 2014-го народить новий текст Конституції, далі – півроку активного піару по вухах і мізках громадян у стилі «Бог любить політреформу», на виході – президентські вибори, суміщені з референдумом за новою Конституцією. Це у випадку, якщо для Віктора Януковича підберуть вигідного спаринг-партнера, який погодиться програти в другому турі. Другий сценарій: проект нової Конституції винесуть на референдум до президентських виборів і там, серед іншого, буде пункт про обрання гаранта парламентом. І, привіт, президентський строк - перший, ні, другий, ні, перший, ні. Одним словом, Конституційний Суд скаже, який.

А щоб головне питання пролізло без вазеліну, електоратові підкинуть теми, витягнуті з нафталіну, - про зняття депутатської недоторканності, зменшення кількості депутатів-дармоїдів з 450-ти до 300-х, можливо, про двопалатний парламент та інші. Саме цими питаннями, що насправді нічого не вирішують, громадян годував ще Кучма в 2000 році. Адже українська політика вже більше ніж 20 років рухається по замкнутому колу, в якому наші політики постійно шукають дурніших за себе. І, на жаль, знаходять.