Батьки старшокласників витрачають на репетиторство шалені кошти

Дедалі більше школярів, які мають намір вступити до хорошого навчального закладу, починають активно займатись із репетиторами вже з осені. «Без репетитора державної форми навчання не бачити як власних вух», — часто говорять старшокласники. То невже освіта скотилася до такого рівня, що достатньої кількості знань на уроках не отримаєш?

Це припущення підтверджує ситуація у Вінниці. Тамтешня міськрада проголосувала за створення у школах комунального центру позашкільної освіти під назвою «Школа успіху». Фактично узаконили репетиторство. В місті вже й вартість таких послуг визначили — 50 гривень за годину. Хоча вчитель отримає лише половину з цієї суми, та все одно бачить у цьому вигоду. Варто зазначити, що для того, аби репетиторство не впливало на оцінки учнів під час звичайних занять, діти не будуть займатися у вчителя, який викладає в них, запевняють чиновники.

Та хіба ж після цього педагог буде зацікавлений на всі 100% викладатися на уроці? Адже що більше дітей щось не розумітиме, то більше буде клієнтів у «Школи успіху», а отже, вищими будуть заробітки.

Тож, виходить, в Україні потроху намагаються зняти з учителя будь-яку відповідальність за рівень знань учня. А от у Фінляндії зовсім навпаки. У тамтешніх школах установлено, що у поганих оцінках учня винен педагог, який не зміг доступно викласти предмет. Як розповіла нам одна знайома, у школах регулярно проводять зрізи знань, після яких учителі в позаурочний час абсолютно безкоштовно займаються з двієчниками.

«Відомості» вирішили дослідити, скільки коштуватимуть додаткові заняття з волинськими освітянами та скільки вкладають у репетиторство батьки майбутніх студентів.

Перечитавши купу оголошень і розпитавши знайомих, ми з’ясували, що традиційно за підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання просять від 50 до 100 гривень, залежно від рівня викладача та його популярності. Майбутніх студентів найбільше цікавить фізика та математика, українська й іноземна мова, література.

— Я планую вступати на журналістику, можливо, ще кудись, тож уже розпочала додатково вивчати предмети, з яких проходитиму тестування, — розповідає одинадцятикласниця Ірина. — Двічі на тиждень ходжу на годинні заняття з української мови та літератури, англійської, історії. Ці предмети зі мною підтягують викладачі з вищих навчальних закладів. Вартість чимала — 100 гривень за годину. Та я неймовірно рада, що звернулася до репетиторів: вони дуже добре викладають, я нарешті почала розуміти теми, які в школі мені не давалися! Крім цього, вивчаю ще й математику, щоправда, зі шкільною вчителькою, плачу по 50 гривень за годинний урок, але вона теж дуже зрозуміло все пояснює.

Отже, школярка студіює чотири предмети, по дві години в тиждень кожен. Спробуємо підрахувати, скільки ж приблизно Ірині батьки витрачають на репетиторів у місяць. У результаті кількох нехитрих операцій маємо орієнтовну суму — 2800 гривень. Нічогенько, правда ж?!

Зазвичай репетиторів наймають далеко не для відсталих учнів. А ми задля експерименту вирішили шукати вчителя з фізики та математики, здатного підтягнути одинадцятикласника-трієчника. Натрапили на викладача з ВНЗ, який свої послуги цінить у 50 гривень за годину.

— Так я брав минулого року і стільки ж прошу й нині, хоча деякі мої колеги вже беруть і більше, — розповідає репетитор. — Кажете, ваш хлопець вчиться на трійки?! Нічого, підтягнемо, торік я взагалі вчив юнака, який нічого не розумів у фізиці, бо в нього цей предмет чомусь викладав учитель трудового навчання. Після мого репетиторства хлопець здав ЗНО на 170 балів.

— Скільки часу ви б порекомендували займатися, щоб вийти на хороший рівень? — запитуємо ми.

— На мою думку, займатися лише одну годину — неефективно: цього часу недостатньо, аби розповісти все, що потрібно, та повправлятися, — ділиться вчитель. — Урок у мене зазвичай триває дві години. Близько 40 хвилин витрачаю на теорію, оскільки доводиться повторювати мало не всю шкільну програму, в інший час розв’язуємо задачки. Займаємося раз у тиждень. Отже, якщо розпочати в жовтні, то до весни можна визубрити предмет від механіки до ядерної фізики.

Отож, як бачимо, репетитори без вагань беруться й за зовсім безнадійних учнів. Припускаємо, що навіть підтягують їхні знання на досить пристойний рівень, щоправда, таке задоволення добряче б’є по батьківському гаманцю.