Нинішня Верховна Рада запам’яталася численними бійками і скандальними законами

16 жовтня відбудеться останнє засідання парламенту шостого скликання. Як вдалося з’ясувати «Сегодня», для більшості експертів і політиків ця каденції запам’яталася численними бійками і протистояннями, блокуваннями трибун і скандальними законопроектами.

Так, за словами політолога Володимира Фесенка, спочатку Рада 6-го скликання сприймалася як «живий труп»: «Усі чекали її розпуску, і вона кілька разів була на межі, але в підсумку пропрацювала всі 5 років».

Запам’яталася перша половина роботи цього скликання і найдовшим блокуванням трибуни — в 2008 році через «лист трьох», коли Ющенко, Тимошенко і Яценюк підписали лист про прагнення приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО, а ПР і КПУ заблокували парламент на два місяці.

У свою чергу, політолог Кость Бондаренко вважає, що друга половина роботи Ради цього скликання була найбільш результативна. При цьому, нинішній парламент запам’ятається не тільки бійками, але і прийняттям резонансних законопроектів, зокрема, Харківських угод, закону про мовну політику і Податкового кодексу. А одними з найважливіших — судова реформа, новий Кримінально-процесуальний кодекс, новий Митний кодекс і законопроекти в рамках євроінтеграції.

Самі депутати згадують про прогули і «тушки». «У цій Раді найбільша кількість депутатів змінили свої позиції на прямо протилежні. Це парламент найбільш слухняний: раніше закони проходили або не проходили, а тут все вирішує не регламент, не Конституція, а рух руки, — заявляє нунсівець Юрій Гримчак. — Саме це скликання запровадило практику голосування за закон о 2 годині ночі 40 депутатами, коли на табло висвічується 260 голосів».

Позафракційному депутатові Тарасу Чорноволу ця Рада теж запам’яталася негативними моментами: «Це скликання показало, що Рада повністю пішла в комерцію. Депутати перестали думати, брали все за вказівкою згори. Пропорційна система показала свою неспроможність».

На думку регіоналів, Рада запам’ятається якраз завдяки злагодженій роботі уряду і депутатів.

Як прогнозують експерти, робота парламенту наступного скликання не обійдеться без нових протистоянь. «Через мажоритарників союзи в новій Раді будуть більш «плинними»: вони завжди більш самостійні незалежно від того, до якої партії належить. Більшість, поза всяким сумнівом, сформує Партія регіонів. Вона укладе союз з тими депутатами, які пройшли за мажоритаркою і, можливо, КПУ, — говорить політолог Володимир Фесенко. — А основне протистояння ми побачимо у зв’язку із змінами до Конституції, які готує Конституційна асамблея: це питання завжди викликає конфлікти. Пізніше посилиться протистояння між політичними силами у зв’язку з наближенням президентських виборів».

Нагадаємо, вибори у Верховну Раду України відбудуться 28 жовтня. При цьому, 225 народних депутатів будуть обрані за мажоритарними округами і ще 225 — за партійними списками.