Українським солдатам за кордоном дозволили застосовувати зброю
Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє українським військовим брати участь не тільки в гуманітарних і миротворчих місіях, але і в бойових операціях. Документ фактично дозволяє бійцям застосовувати зброю.
Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє українським військовим брати участь не тільки в гуманітарних і миротворчих місіях, але і в бойових операціях. Документ фактично дозволяє бійцям застосовувати зброю.
На думку експертів, необхідність у цьому давно назріла, пише «Комерсант-Україна». Закон, який розширює повноваження українських військовослужбовців, парламент ухвалив у вівторок, 18 вересня.
Поняття «миротворчі операції» в документі замінили поняттям «міжнародні операції з підтримання миру і безпеки», що розширило можливий спектр завдань українських солдатів за кордоном. Зокрема, закон дає право брати участь не тільки в гуманітарних і миротворчих місіях, але і в бойових операціях.
За словами джерела видання в Міноборони, закон фактично дозволяє українським солдатам застосовувати зброю для захисту себе і своїх товаришів.
«Необхідність прийняття цього рішення назріла давно, наприклад, у світлі нашої можливої участі в операції НАТО «Океанський щит» з боротьби з морськими піратами», — сказало джерело.
Видання нагадало, що в 2013 році Україна має намір направити в Аденську затоку фрегат «Гетьман Сагайдачний» з вертольотом і підрозділом спецназу ВМС на борту для боротьби з сомалійськими піратами.
З 1992 року в різних миротворчих операціях взяли участь близько 37 тис. українських військовослужбовців, 50 з них загинули. У складі багатонаціональних сил в Іраку з 2003 по 2005 рік українські підрозділи брали участь в реальних бойових діях і втратили в цілому 18 людей.
Найбільш пам'ятним є бій, що стався 6 квітня 2004 року в районі іракського міста Ель-Кут між підрозділами 6-ї окремої механізованої бригади і бойовиками так званої «Армії Махді». Під час битви, що тривала цілий день, загинув кулеметник Руслан Андрощук. Ще кілька українських бійців були поранені осколками гранат.
«Наші військовослужбовці тоді опинилися в патовій ситуації, оскільки командири змушені були через штаб просити дозволу відкрити вогонь. На відміну, наприклад, від американців, які в подібних ситуаціях спочатку стріляють, а потім вже розбираються. Тому такий закон потрібно було прийняти давно», — заявив експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець.
