Жінка здала фотоапарат у ремонт — і він зник разом із сервісним центром

У листопаді минулого року жителька села Бужанка Іваничівського району Наталія Тюхта у магазині «Ельдорадо», що в Нововолинську, купила цифровий фотоапарат вартістю 890 гривень. Однак через кілька днів кришечка, що тримає батарею, тріснула. Наталія Анатоліївна звернулася по допомогу в магазин, там відповіли, що потрібно міняти корпус, але на це піде чимало часу. Аби пришвидшити процес, порадили звернутись у сервісний центр у Луцьку на вул. Лесі Українки, 45, що й зробила пані Наталя. Та коли через місяць приїхала забирати техніку, то сервісного центру не виявила. У буквальному розумінні слова — на тому місці орендували приміщення вже інші підприємці.

— Сервісний центр здався мені пристойним, — розповідає «Відомостям» Наталія Анатоліївна. — Сказали, що через два тижні відремонтують і коштуватиме це 200 гривень. Телефоную до них, кажуть: ще тиждень заждіть. Потім дзвоню, якраз перед Новим роком, — телефон не відповідає. Думаю, може, вихідні у них. Після Різдвяних свят знову зателефонувала, одначе слухавку ніхто не взяв.

Як виявилося, там уже інша фірма — з ремонту комп’ютерів. Моя сестра вчилась у Луцьку, тому від мого імені звернулась у міліцію (щоправда, усно. — Авт.), але там відповіли, що такими питаннями опікується інспекція з захисту прав споживачів. (Дивно, хіба це не шахрайство? — Авт.)

Знайомі ж підказали пані Наталії звернутись у громадську організацію з захисту прав споживачів.

— По-перше, — пояснює голова цієї організації Геннадій Кожевніков, — жінка у сервісному центрі отримала квитанцію, на якій не було зазначено, хто підприємець, не стояла печатка, тільки підпис майстра, дата і вартість. Це вже порушення закону з боку підприємця.

Нам вдалося з’ясувати домашню адресу та прізвище власниці сервісного центру. Ми написали їй Пропозицію, де вказали у 14-денний термін повернути відремонтований фотоапарат або відшкодувати його вартість. Надіслали рекомендованим листом із повідомленням. Підприємець його отримала. Прочекали місяць — жодної відповіді. Зважаючи на те, що місце підприємницької діяльності не з’ясоване, вона зареєстрована за домашньою адресою, ми звернулися до прокуратури. Та прокурор свого висновку не дає, а переадресовує справу для розгляду начальнику інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області Івану Смоленгу. І ось відповідь із цього органу: «У зв’язку з тим, що ви не надали адресу, де здійснює свою діяльність підприємець, інспекція не в змозі захистити ваші права. Ми пропонуємо вам звернутися у суд, а ваші матеріали направляємо у міськвідділ міліції». Тобто людину фактично змушують бігати по колу, адже у міліцію жінка вже зверталася.

Геннадій Кожевніков пояснив, що є дозволена законом практика, коли перевірку можна проводити, якщо суб’єкт здійснює бізнесову діяльність, а місце реєстрації підприємця — домашня адреса, тобто офісу він ніде не орендує, і це підтверджує довідка з Держреєстру. Та коли цей суб’єкт не зареєстрований як підприємець, за споживачем лишається право звертатися лише в суд або до прокурора.

Сама ж Наталія Анатоліївна уже зневірилась у будь-якому правосудді. Каже, «дешевше купити новий фотоапарат, аніж звертатися до суду». Та й із чим споживач може прийти туди — з квитанцією, де навіть не зазначено прізвища власника сервісного центру?

Матеріали справи інспекція з питань захисту прав споживачів передала на розгляд у міський відділ міліції Луцька 15 серпня.

Як повідомив нам начальник міськвідділу Роман Крохмаль, таке звернення-запит до них і справді надійшов, проте з проханням встановити місце розташування цього сервісного центру. Та вони такого не виявили. Тому він радить споживачці особисто прийти у відділок і написати заяву про шахрайські дії, принести квитанцію з сервісного центру — лише тоді буде проведено перевірку.

Як бачимо, випадок дійшов до абсурду. Адже є факт порушення та зловживання, відоме прізвище й адреса підприємця, та допомогти чомусь ніхто не поспішає.

— Сервісні центри — це наш головний біль, — продовжує Геннадій Кожевніков. — По-перше, будьте уважні, отримуючи від них документ. Адже там має бути вказано, хто підприємець, хто приймає річ, які недоліки встановлені та терміни виконання. За законом гарантійний ремонт триває не більше 14 днів, але його можуть продовжити за умови домовленості між споживачем і сервісним центром. Тому в договорі прописують, що ремонт може тривати довше, наприклад, поки сервісний центр не отримає необхідну запчастину. Споживач зазвичай підписує документ не замислюючись, автоматично погоджуючись чекати необмежений термін. Тому, якщо не згодні, закреслюйте таку умову та зазначайте: «14 днів». У нас часто не сервісні центри, а лише їх представництва, приймальні пункти. Тому найкраще звертатись у магазин, де купили річ, із заявою про гарантійний ремонт, який вони зобов’язані забезпечити протягом 14 днів. Якщо ні — це можна вважати недоліком, і споживач має право вимагати повернення коштів або обмін на іншу річ. Крім того, у фірм, які торгують побутовою технікою, має бути підмінний фонд — на період гарантійного ремонту вони зобов’язані видавати споживачу аналогічний товар для користування.