Шкільні програми шкодять здоров’ю учнів

Міністерство освіти ігнорує думку медиків

Цьогорічний першовересень був особливим для тих, хто сів за парти вперше. Нинішні першокласники відрізняються від минулорічних тим, що вони навчатимуться за новими державними стандартами освіти. У чому їх суть, дізнавалися «Відомості».

Згідно з новими стандартами, уже з 1 класу діти в усіх школах вивчатимуть англійську мову та природознавство. Значних змін зазнала й програма з математики: шестирічки мають знати, що таке крива, відрізок і промінь, вивчатимуть основні геометричні фігури й рахунок до 100. Іще одне нововведення від Міносвіти — на уроках фізкультури оцінок не ставитимуть. І вже з другого класу нинішні первачки вивчатимуть інформатику.

«Відомості» поцікавились у батьків першокласників, що вони думають про новації. У цілому їхні враження зводяться до одного: «У дітей зовсім хочуть забрати дитинство». Вчителі початкових класів, особливо сільських шкіл, також не в захваті.

— Якщо у місті малята здебільшого приходять до школи підготовленими, більшість із них уже вміє читати й рахувати, то у селі вчителю доводиться, як правило, починати з нуля, — поділилася думками педагог однієї зі шкіл Рожищенського району Оксана Петрівна. — У цьому, звичайно, нема нічого страшного, й уже за півроку всі наші дітки вміють і читати, і лічити. Плюсом є те, що у селах першачків не так багато, тож можна більше уваги приділити кожному. Проте програма з математики надзвичайно складна. Згідно з нею, дитина у шість років має уже розв’язувати задачі на дві дії та додавати і віднімати у межах сотні. Можу сказати лишень одне: сильні діти впораються. А от у кого середній рівень розвитку — буде надзвичайно важко.

Разом із тим завідувачка відділу початкового навчання та дошкільного виховання Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти Світлана Єндрущук переконана, що складно буде не дітям, а вчителям.

— Програма дійсно насичена, — каже Світлана Миколаївна. — Та наші діти достатньо розвинені, щоб її засвоїти. Багато попрацювати доведеться насамперед учителю. Це йому потрібно адаптувати навчальний матеріал до того рівня, який був би зрозумілий учням. Чому природознавство ввели з першого класу? Було міжнародне дослідження, яке показало, що наші діти, маючи значні теоретичні знання, не можуть їх застосувати на практиці. Щоби пов’язати теорію з практикою, вирішено було ввести уроки природознавства. Що таке навколишній світ, чому ростуть дерева, чому світить сонце, що таке жива й нежива природа, які ознаки живих організмів — це дитина має засвоїти на простому рівні, а не на науковому. Так само й з математики: формування понять іде на певному рівні. Це не таке формулювання відрізка, яке дають у геометрії. Дитина повинна знати, що лінія, яка має початок і кінець, — це відрізок. А якщо лінія має початок, але не має кінця, то це буде промінь. Пряма не має ні початку, ні кінця. Дітям потрібно пояснювати поняття на доступному рівні. Для цього вчителька має вимірювати з ними все, що тільки можна. Обчислювальні навички першокласників формуються у межах сотні. Проте у другому класі ці речі закріплюватимуться більш глибоко.

Світлана Єндрощук повідомила також, що кожні десять років приймають нові стандарти освіти, адже час не стоїть не місці, а з ним і розвиток дітей.

«Відомості» вирішили самі дослідити, що ж підготували у Міністерстві освіти для первачків. І вже перше ознайомлення з підручниками відверто шокувало.

Ми не претендуємо на глибокий аналіз, але… У підручнику «Природознавство» Грущинської вміщено дуже багато яскравих фотографій. Із одного боку, це добре, з іншого — ілюстрації поганенької якості й дуже маленькі. Подекуди не можна роздивитися, що зображено на фото. А потім ми бідкатимемося, що у дітей псується зір. Коли ж гортаєш підручник із математики за редакцією Рівкінд, то розумієш, чому фахівець із інституту післядипломної освіти педагогів зробила акцент на вчителеві. Дуже сумнівно, що поняття, викладені у цьому навчальному виданні, будуть доступні шестирічним дітям. Аби не бути голослівним: на 19-й сторінці, тобто практично на початку, дається визначення трикутника: «Трикутник — це замкнена ламана, що складається з трьох ланок». Тут і у дорослої людини язик зламається. Не кажучи вже про некоректно сформульовані запитання до деяких завдань.

З огляду на складність програми, постає інше запитання: як це вплине на здоров’я дітей?

Виявляється, раніше, коли затверджували нові державні стандарти з освіти, програму одночасно в усій країні не впроваджували.

— У нас працювали науково-дослідні інститути, — розповіла «Відомостям» лікар відділення гігієни дітей та підлітків санепідемстанції Луцька та Луцького району Марія Білоножко. — Там були фахівці, які досліджували, чи здатні діти опанувати програму. Більше того, кількість уроків, тривалість перерв між ними, зміст і обсяг домашніх завдань і навіть формат підручників — усе це прописано у Державних санітарних правилах і нормах влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. Сьогодні у Міністерстві освіти цих правил практично не дотримуються.

Скільки не шукали, але не побачили ми у новеньких підручниках і напису: «Рекомендовано Міністерством охорони здоров’я».

— Існує наказ Міністерства охорони здоров’я від 18 січня 2007 року, офіційно зареєстрований у Мін’юсті, — «Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей», — наголосила Марія Білоножко. — Він є чинним і обов’язковим до виконання. Згідно з ним, будь-яка друкована продукція для дітей, а тим паче підручник, має пройти експертну оцінку відповідного підрозділу МОЗ.

 Отже, виходить, що Міносвіти, впроваджуючи нові програми, ігнорує думку медиків? Більше того, замість того, щоб випробувати новації на якійсь невеликій групі шкіл, відразу впроваджує їх у всій державі. Але ж наші діти — не піддослідні кролики. І найголовніше тут не те, чи вмітимуть вони у першому класі розв’язувати рівняння, а те, чи будуть здоровими. Як фізично, так і психічно.

Проте, схоже, у відомстві Табачника цим не переймаються. Створюється таке враження, що тут ладні рекомендувати у другому класі розв’язувати задачі з інтегралами, аби лише «вибити» з бюджету на друк підручників чергові мільйони.

Довідка

Згідно з даними, які оприлюднило Луцьке міське управління охорони здоров’я, кожні 95 із тисячі учнів обласного центру Волині — хворі. Захворюваність школярів розподілилась таким чином:

1 місце — хвороби зору;

2 місце — хвороби ендокринної системи;

3 місце — хвороби опорно-рухового апарату;

4 місце — хвороби органів травлення.