Виробники додають у продукти речовини, які використовують металурги і хіміки

Молочні продукти, печиво, шоколад, морозиво полюбляють дорослі, а особливо діти. Проте, як виявляється, їсти їх небажано: багато вітчизняних виробників перетворило їх на повільну отруту для українців.

Не секрет, що сьогодні на прилавках наших магазинів купити стовідсотково натуральний продукт практично неможливо. Аби надати харчам привабливий вигляд, зробити їх придатними для довгого зберігання, а головне — якомога дешевшими у виробництві, застосовують різноманітні консерванти, барвники, підсилювачі смаку тощо. Проте серед усієї цієї «хімії» є особливо небезпечні компоненти. Директор київського Інституту споживчих експертиз Юрій Чорнобривець назвав декілька сполук, присутність яких на етикетці означає, що продукт купувати небажано. Він продемонстрував на засіданні Луцького прес-клубу баночку пальмової олії, яка не розтала, незважаючи на те, що її транспортували зі столиці у спеку понад 30°C.

— Пальмова олія заборонена у країнах Європи для використання у харчовій промисловості, — зазначив пан Юрій. — У нас же вона вже звично входить до складу цукерок, шоколаду, локшини швидкого приготування, чіпсів, крекерів тощо. Додавання пальмової олії в ці продукти інколи сягає 95%. Широко використовують цю добавку й у молочному виробництві. Особливо це стосується згущеного молока, сметани, сирів. Насамперед тому, що пальмова олія — найдешевший рослинний жир. У нас у країні її не виробляють, а експортують. Цікаво, що роблять це лише харчовики і металурги. У цій галузі пальмову олію застосовують здебільшого для змащення обладнання. Температура її плавлення — 54 градуси. Звична температура тіла людини — 36,6. Тож організм її практично не засвоює, а розчинити може лише бензин.

Юрій Чорнобривець відкрив секрет іще однієї «чудо»-речовини — Е-171, або діоксина титану. Він надає молочним продуктам гарний білосніжний колір. Це основний компонент фарби-білила, підкреслив експерт. У світі він широко застосовується у виробництві лаків, фарб, паперу та пластмас. І лише в Україні, Росії та деяких інших країнах його легально використовують харчовики.

Наслідки вживання

Лікар із гігієни харчування санепідемстанції Луцька та Луцького району Олена Петриченко зазначила, що хімічні добавки, які використовуються в продуктах харчування, негативно впливають на функціонування як окремих органів, так і всього організму загалом. Особливо, якщо їх вживати систематично. Осідаючи у наших нирках, печінці, підшлунковій залозі, вони накопичуються з роками та провокують появу того чи іншого захворювання серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту і навіть появу злоякісних пухлин.

— Пальмова олія не розчиняється у нашому організмі, вона осідає на стінках судин, ті звужуються, утворюються «бляшки», — зазначила санлікар. — При цьому підвищується рівень холестерину. Як результат — серцево-судинні захворювання є лідерами у структурі захворюваності українців. Особливо небезпечна «хімічна» їжа для дітей. Тому ми і звертаємо увагу на якість молочних продуктів, які є необхідними для дитячого харчування.

Чому ж влада дозволяє труїти українців?

Якщо такі добавки, як пальмова олія та діоксин титану, такі небезпечні, то виникає просте запитання: чому ж їх не заборонять? Юрій Чорнобривець висловив припущення, що сьогодні для парламентарів більш пріоритетними є бізнесові інтереси окремих промислових груп, аніж здоров’я українців. Тому протягом двадцяти років у Верховній Раді не піднімається питання заборони тих чи інших «Ешок».

Проконтролювати виробників сьогодні дуже складно.

— Перевірку продукції мала би здійснювати Асоціація захисту прав споживачів, одначе за браком коштів вона цього не робить, — наголосив Юрій Чорнобривець. — Українське ж законодавство таке, що орган, який здійснює перевірку, має попередити виробника за 10 днів до візиту. Зрозуміло, що така перевірка нічого не виявить.

Можна піти й іншим шляхом: споживач має право, купивши продукти, принести їх на експертизу. Проте вона недешева. Її вартість — у межах 1000 гривень. Погодьтеся, не кожен це може собі дозволити.

Білоруське — не значить краще

Якщо українські виробники використовують (як бачимо, цілком законно), такі шкідливі добавки, як пальмова олія і діоксин титану, то, можливо, варто звернути увагу на білоруську «молочку». Адже там збереглися ще радянські стандарти. Юрій Чорнобривець погодився, що наші сусіди пальмовою олією не зловживають. Одначе зазначив, що сам їхню продукцію не купує.

— Я не кажу, що не потрібно купувати білоруські продукти, але є моменти, над якими варто задуматися. Наприклад, те, що основні виробництва Білорусі знаходяться в найбільш забруднених радіацією регіонах, а це Рогачов, Гомель, — зазначив фахівець. — У Білорусі, звичайно, продукція перевіряється на радіонукліди, але українська сторона результатів таких перевірок не бачить. Іще один момент, який викликає у мене пересторогу, — термін придатності: з заводу продукт мав проїхати кордон, здолати шлях на склади, магазини, а на ньому стоїть сьогоднішня дата виробництва. Ще одна проблема — це вміст антибіотиків у білоруській «молочці». Свого часу і Україна, і Росія через це забороняли її імпорт. А ми повинні розуміти, що антибіотики, що містяться у продуктах у великій кількості, зумовлюють звикання організму, тож потім, коли ми хворіємо, антибіотики, які ми приймаємо як ліки, уже не допомагають.

Як правильно вибрати молочний продукт?

І все ж Юрій Чорнобривець сказав, що не все так погано в українському виробництві. У нас, виявляється, також є добросовісні виробники молочних продуктів. Головне — вчасно їх розпізнати. Тому, купуючи продукт, у першу чергу потрібно дивитися на термін придатності: що менший, то ліпший. Якісний молочний продукт місяць зберігатися не може. Температура зберігання молочної продукції має бути -2 — +8. Слід звертати увагу на склад продукту: натуральний він чи ні. Якщо на упаковці не вказано жодних розпливчатих «рослинних олій» чи невідомих вам речовин із індексом «Е», то можете сміливо купувати товар.

На прохання «Відомостей» Юрій Чорнобривець назвав продукцію, яка отримала позитивні висновки Інституту споживчих експертиз. Серед них згущене молоко Первомайського комбінату, продукція торгових марок «Добряна», «Комо», Яготинського маслозаводу.