Бідність і злидні перетворюють українців на хамів
Побутове хамство останнім часом стало візитною карткою українського суспільства, що напряму пов’язано з психологічним напруженням у ньому, переконані українські експерти.
Побутове хамство останнім часом стало візитною карткою українського суспільства, що напряму пов’язано з психологічним напруженням у ньому, переконані українські експерти.
Як пише ТСН з посиланням на журнал «Корреспондент», за допомогою грубості, часто немотивованої, багато хто проявляє страх, невпевненість у собі і в завтрашньому дні.
«Людина грубіянить, попереджуючи можливу агресію від навколишнього світу, якої вона цілодобово боїться», — вважає соціальний психолог Олег Покальчук.
Слабкий соціальний контроль, низький рівень життя більшої частини українців і разом з тим все швидший його ритм — все це викликає агресію, додають психологи. Сьогодні особливо високого рівня агресія досягає у мегаполісах, де велика концентрація людей.
«Чим інтенсивніший ритм життя, тим менше сентиментальності», — пояснює Олександр Стражний, лікар-психотерапевт і автор книги «Український менталітет». У той же час він уточнює, що хамство не є національною рисою українців. Мовляв, у будь-якій нації зустрічаються грубіяни.
Однак у українців погані риси характеру частіше спливають на поверхню на фоні бідності і боротьби за виживання. Особливо гостро хамський дух батьківщини багато співвітчизників відчувають, коли повертаються з довгих закордонних поїздок, зазначає видання.
Мандрівник і фотоблогер Олександр Чебан кожного разу спускається з небес на землю, коли зустрічається з кислими обличчями обслуговуючого персоналу в столичному аеропорту. Груба і зухвала поведінка настільки ріже слух і око, що дехто називає ці якості українців серед причин еміграції з країни.
Руслан Огороднік, який кілька років тому виїхав жити до Швеції, розповідає, що за весь цей час жодного разу не зіштовхнувся з прямим хамством, яке таке звичне в Україні.
«Навряд чи тут, у Швеції, живуть ангели, але чуйних і відкритих людей в загальній масі більше, ніж на батьківщині», — каже Руслан.
