Техніка українських синоптиків гірша навіть за африканську
Синоптики не можуть вчасно розпізнати небезпеку потужних шквалів і гроз та попередити громадян, тому що галузі катастрофічно бракує фінансування.
Синоптики не можуть вчасно розпізнати небезпеку потужних шквалів і гроз та попередити громадян, тому що галузі катастрофічно бракує фінансування. Більша частина обладнання українських фахівців походить із 1960-х років і застаріла навіть за африканськими мірками, не говорячи вже про стандарти ЄС, повідомляє ТСН.
Саме тому працівникам Гідрометеоцентру дедалі частіше переказують іронічні вітання звичайні громадяни. Натомість синоптики кажуть: у непростих умовах роботи дозволяють собі помилитися не більш, ніж на 10%.
«Це можна говорити про будь-кого, що помиляються. Справджувальність наших прогнозів десь на рівні 90-95%», — переконує заступник директора Укргідрометцентру Анатолій Прокопенко.
Але проблеми не приховують — деякі явища метеорологи просто не бачать заздалегідь через відсутність необхідної апаратури. «Смерчі. Метеостанції їх фіксують дуже рідко. Потім ми про силу вітру уже розраховуємо з того, які були нанесені збитки», — зізнається провідний синоптик Укргідрометцентру Наталія Голеня.
Попередити про небезпеку фахівці наразі здатні, коли вона вже наблизилася впритул. Час на реакцію збільшиться тоді, коли у галузі додасться фінансування.
«Кенія, наприклад, на рік витрачає на обладнання для чисельного прогнозу грошей в сто разів більше, ніж Україна», — порівнює заввідділу Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Віталій Шпіг.
Приміром, в Україні давно час впровадити автоматизовані метеостанції. Чи, хоча б, розставити з десяток радіолокаторів. Нині їх всього два – в Борисполі та Запоріжжі. Кожен вартує близько мільйона гривень.
