Навколо ЗНО вирують «шпигунські пристрасті»

Охорона з металошукачами біля туалетів, триразова перевірка документів, вода тільки у прозорих пляшках та інше

Цьогорічне незалежне зовнішнє оцінювання розпочалося 15 травня — цього дня випускники писали тести з хімії. Однак ще перед початком так званої основної сесії ЗНО-2012 учнів попередили, що умови її проведення стануть іще жорсткішими. Йшлося навіть про те, що їх пропускатимуть у пункт здачі тестів із металошукачем і встановлять камери спостереження в туалетах. Які враження склалися у наших вчорашніх старшокласників від нинішнього ЗНО, з яким настроєм вони йдуть перевіряти свої знання і що думають із цього приводу батьки, намагалися з’ясувати «Відомості».

У коридорі Волинського інституту економіки та менеджменту зібралося чимало люду — і старшокласники, і їхні батьки в очікуванні, адже за кілька хвилин їх запросять до аудиторії складати ЗНО з російської мови. До речі, в області здавати цей предмет зголосилося всього 55 чоловік, хоча прибуло у пункт 46. Усім їм довелося добиратися до Луцька, адже пункт здачі тестів із цього предмета один на Волині. Траурні обличчя, втомлений вигляд, малоговіркі, з певною тривогою в очах — саме такими ми побачили усіх, хто зібрався на ЗНО.

— Вирішила піти стопами батьків, — розказує випускниця 11-го класу Аліна Приходько, що приїхала з села Піщане Камінь-Каширського району. — Моя мама — російський філолог, тато — вчитель фізкультури. Я люблю літературу, тому й вирішила вступати у ВНУ на філологічний факультет. Приїхали ми ще вчора, переночували у родичів, а сьогодні прийшли здавати (дівчина має на увазі себе й тата, який стоїть поруч і морально підтримує доньку, — авт.). Можна було здавати на вибір або російську, або іноземну, але російська мені легша. Я хотіла складати ЗНО і з німецької, але передумала. Річ у тому, що у нас у школі була нова програма, а книжок не мали. Їх потім довозили. Крім того, планувалося 12 класів, а потім усе змінилося, тому ми за один рік пройшли програму, так би мовити, за два роки. Тому вирішила не ризикувати з іноземною.

— А як щодо строгих правил і умов здачі ЗНО? — перепитуємо в Аліни.

— Так, кажуть, що будуть металошукачі, щоб, боронь Боже, ніхто якихось пристроїв зчитування не заніс чи телефонів, із яких можна зайти в Інтернет. Кажуть, що камери спостереження встановлять навіть у туалеті, бо був випадок, що учень 15 разів виходив, а отже, списував. А з собою дозволяється взяти пляшку води без етикетки та шоколадку.

— А чому без етикетки? — перепитуємо.

— Бо на етикетці можна написати шпаргалку, — пояснює дівчина. (Чесно кажучи, мало не до абсурду доходять такі правила, — авт.)

— Цим навіть лякають, — продовжує ділитися враженнями Аліна, — адже учень думатиме, що за ним дивляться, і переживатиме. Та, як на мене, краще телефон здати, сісти, заспокоїтися.

Це перші тести, які складатиме Аліна, наступні вона проходитиме у Маневичах і Ковелі.

Інший хлопець, який також приїхав із татом, щоправда, вже з Ковельщини, пояснив, що російська йому потрібна для вступу на факультет журналістики. Сказав, що нічого страшного немає — хто знає, той здасть.

Не кращим був настрій у батьків, які прийшли підтримати своїх дітей, що складали математику, під стіни Луцької гімназії №4, де розміщувався пункт ЗНО.

— Тяжко дітям, переживають, нервуються, та й ми також, — розповідає мама, яка приїхала з Ківерців. — Тепер прохідний бал високий. Нехай уже буде строго, але щоб на місці діти здавали, а не їхали кудись. Тому тестуванню ми щось не надто віримо: так робиться, як і все у нашій державі. Подивіться, яка охорона. Нібито це не діти, а якісь злочинці. Це все давить на психіку.

— Та який може бути настрій, — доповнює з нотками розчарування інша мама, — зігнали тих дітей, із собою тільки документи і ручка. Переживаємо — тож своя дитина. Ми вже хімію здавали в 9-й школі, завдання були важкими.

Поки розмовляли, побачили, як одного хлопця охорона не впустила до пункту здачі ЗНО. Він розгублений. Не пощастило Іванові Годунку з Підгайців. Неохоче пояснює, що два дні тому загубив паспорт, із іншими документами все як слід. Що тепер робити, хлопчак не знає.

— От подивіться, навіщо вони так із ним? — долучається чиясь мама. — Тож у хлопця є сертифікат, запрошення, там вклеєні фотографії. Хіба цього замало, щоб було підтвердження, що це саме він?

Виявляється, замало, бо, як пояснила нам проректор із ЗНО та моніторингу якості освіти у Волинській області Надія Бобак, цього року посилена увага до ідентифікації учасників тестування.

— В суботу прийшов до нас учень із копією сертифіката, — розповідає Надія Василівна.— Проте цього не може бути, бо Львівський центр оцінювання якості освіти видає або оригінали, або дублікати. І коли той учень зателефонував мамі, вона привезла оригінал. Тому ми не впевнені, що хлопець насправді загубив паспорт. Якби у нього була довідка про втрату документа з міліції, то його б пропустили. А так упродовж п’яти днів треба написати заяву до Львівського регіонального центру про те, що він недопущений, пояснити причину і просити зарахувати його на додаткову сесію. Було таке, що нам принесли підроблений сертифікат із переклеєною фотографією. Тож я попередила усіх відповідальних на пунктах тестування про те, що документи перевіряти треба на вході й у пункт, й в аудиторію. Якщо ж дитина, будучи вже в приміщенні, вийшла з аудиторії, коли тестування ще не почалося, то, як повертатиметься, у неї знову мають перевірити всі документи.

Також посилена увага й до того, щоб діти не мали засобів зв’язку. Тобто телефон можна взяти у сам пункт, одначе в аудиторію заносити заборонено.

— У кожному пункті тестування охорона біля туалету оглядатиме учасників ЗНО з металошукачем, — пояснює Надія Бобак. — До слова, був випадок у ВІЕМі, коли ми випровадили учасника через те, що знайшли мобільний телефон, коли той вийшов із туалету. Хоча він і був вимкненим, є правила, і ми їх дотримуємося.

Надія Василівна запевнила, що у кожному пункті здачі ЗНО, незалежно від регіону, є металошукачі. Правда й те, що воду можна брати тільки у прозорих пляшках без етикеток, а щодо шоколадок, то їх заборонено приносити, бо шелест обгортки відволікає увагу.