Українці не можуть бути щасливими через особливості нашого менталітету

Українські соціологи пояснюють погану позицію України в рейтингу щастя особливостями українського менталітету.

Саме розуміння повного щастя, стверджують психологи, в народів різне — обумовлене їх історією і ментальністю. Українці довгий час не мали державності і досі мають труднощі з національною ідентифікацією, передає ТСН з посиланням на «Корреспондент».

«Додайте сюди крах ідеалів після розпаду СРСР і нинішню соціальну необлаштованість... В Україні бути нещасливим прийнято, навіть краще бути нещасливим, ніж щасливим — це культурний феномен», — заявила ректор Міжнародного інституту глибинної психології Світлана Уварова.

Особисте життя і стосунки в родині для українців — важливі фактори щастя, але не менш вагомим є матеріальний добробут, а також пов’язане з ним відчуття упевненості у завтрашньому дні, яке наразі невідоме більшості українців.

«В Україні чим вищий рівень матеріальної забезпеченості, тим вищий рівень щастя. Я думаю, це пов’язано з тим, що ми ще не досягли того рівня, за яким починається нелінійна залежність», — констатує директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

Киянка Інна Колесніченко, менеджер відділу кадрів великої аутсорсингової компанії, зізнається, що їй заважають бути щасливою власні страхи. «Страх з приводу того, що я не зможу виховати свою дитину щасливою і достойною, страх за здоров’я близьких, за те що буде з ними, якщо завтра я втрачу роботу», — заявила Колесніченко, яка самотужки виховує 8-річного сина.

Також важливою складовою українського менталітету є жага розкошів, заздрість, «бажання не бути, а здаватись».

«10-15 років кар’єри іде на жорстоку боротьбу за матеріальні цінності, після чого виявляється, що меблевий гарнітур, Toyota Camry та підвісна стеля з підсвіткою не є гарантованими замінниками щастя», — іронізує киянин Антон Гураков, який 8 місяців мандрував Південно-Східною Азією.

Нагадаємо, Україна посіла 91-е місце (зі 156) у рейтингу найщасливіших країн світу, складеному для ООН Інститутом Землі американського Колумбійського університету.