Найчастіше фальсифікують ліки, які рекламують

«Лікар-гастроентеролог приписав «Мезим». Періодично приймаю цей препарат уже декілька років. Тому добре знаю, як він діє на мій організм. Проте протягом останніх місяців змушена була декілька разів купувати нову упаковку «Мезима», оскільки результатів його дії не відчула. Хоча препарат брала у відомих мережевих аптеках. Думаю, що там продавали фальсифікат», — лист такого змісту надійшов у редакцію від нашої читачки з Луцька. Він став приводом для того, аби поговорити про якість ліків, що продаються в аптечній мережі Волині.

Щодо конкретної ситуації з «Мезимом», то виконувач обов’язків начальника Державної служби лікарських засобів у Волинській області Валентин Колотуха зазначив, що треба розрізняти поняття «неякісні», «фальсифіковані» та «неефективні» ліки. Зокрема, що стосується препарату «Мезим», то в багатьох європейських країнах він узагалі не зареєстрований як лікарський засіб через свою сумнівну ефективність.

Про те, що неякісні та фальсифіковані ліки в нашій державі є, свідчить і офіційна статистика. Зокрема, за даними Держслужби України з лікарських засобів, протягом минулого року її спеціалістами було надано 412 приписів про заборону реалізації, зберігання та застосування неякісних, незареєстрованих і фальсифікованих лікарських засобів. Із них 156 приписів щодо 107 серій 113 найменувань неякісних ліків; 34 приписи щодо 34 серій 16 найменувань фальсифікованих ліків; 221 припис щодо 272 найменувань незареєстрованих ліків.

Було утилізовано або повернуто постачальнику близько 3,5 мільйона упаковок неякісних, фальсифікованих і незареєстрованих препаратів на суму 35 мільйонів гривень. У 2011 році найчастіше вилучали з обігу через невідповідність вимогам законодавства продукцію виробництва Індії. Яка ж ситуація на Волині?

Як зазначив «Відомостям» виконувач обов’язків начальника Державної служби лікарських засобів у Волинській області Валентин Колотуха, в аптечній мережі, починаючи з 2011 року, не виявлено ні одного фальсифікованого лікарського засобу. Хоча неякісні виявляли.

— У 2011 році лабораторією з контролю якості лікарських засобів було проведено 1266 аналізів зразків лікарських засобів, із них усього 28 не відповідали вимогам чинного законодавства щодо якості, — зазначив посадовець. — З початку цього року ми провели лабораторні дослідження 198 зразків лікарських препаратів, із них 10 не відповідали вимогам нормативно-аналітичної документації.

Разом із тим Валентин Колотуха наголосив, що якщо у громадянина виникла підозра щодо якості лікарського засобу, то він може звернутися зі скаргою до будь-якого територіального органу Держлікслужби.

— Після отримання такої представники нашої служби вилучають лікарській засіб у тому аптечному закладі, який вказано у скарзі. Підозрілий препарат віддають на експертизу до лабораторії, і його обіг в аптеці тимчасово забороняється. Вартість лабораторного дослідження лікарського засобу громадянин, що звернувся зі скаргою, не сплачує, — сказав пан Колотуха. — Якщо ж встановлюється його неналежна якість, Держлікслужба України забороняє обіг такого препарату та проводить подальше дослідження.

Спеціаліст також зазначив, що якщо лікарський засіб не дає належної дії, то це не обов’язково фальсифікат.

— В Україні за результатами минулого року в обігу перебуває 1% неякісних і фальсифікованих ліків. Втрата якості лікарського засобу також є важливою проблемою, бо такий препарат може не мати лікувального ефекту, а це та сама шкода, адже може вплинути на кінцевий результат лікування. Препарат може втратити якість через порушення умов його транспортування постачальниками чи порушення умов зберігання в аптечному закладі. Терапевтична дія ліків може зменшуватися також і внаслідок звикання організму, якщо ви приймаєте їх упродовж багатьох років.

Аби не придбати фальсифікат, Валентин Колотуха радить споживачам дотримуватися декількох правил. А саме: не купувати ліки з рук, звертати увагу на якість упаковки, на якій слід перевірити термін придатності, а якщо виникне підозра, то порівнювати серію та заводський номер упаковки з аптечними документами на ліки.

Відповідаючи на запитання про те, які препарати підробляють найчастіше, керівник волинської Держлікслужби відповів: «Ті, які найбільше рекламують».

Він навів приклад, коли у Василькові Київської області було виявлено підпільний цех із виробництва ліків. А виготовляли там кустарним способом «Мезим», «Кетанов» та інші.

До речі, у листопаді 2011-го набув сили Закон України «Про запобігання фальсифікації лікарських засобів», яким встановлюється кримінальна відповідальність за підробку ліків. До цього фальсифікатори відбувалися лише штрафом у розмірі від 17 до 1500 гривень. Тепер же такі дії караються штрафом від 17 до 34 тисяч гривень або позбавленням волі строком до трьох років.

У разі, якщо йтиметься про організацію виробництва фальсифікованих лікарських засобів або продажу цих «ліків» у особливо великих розмірах, повторно чи групою осіб, то покаранням буде позбавлення волі строком від трьох до п’яти років. Якщо ж ці дії спричинять смерть особи або інші тяжкі наслідки, то винних буде покарано позбавленням волі строком від п’яти до десяти років.

Валентин Колотуха також повідомив, що на сайті Держлікслужби України розпочав роботу розділ «Інформація для споживача». Там українці зможуть отримати детальнішу інформацію щодо питань, які можуть зацікавити наших громадян, коли вони купуватимуть лікарські засоби.