Яким банкам вірити?
Збитковість банків - це об'єктивне явище. У першому кварталі погіршувалася економічна ситуація в країні, доходи населення падали, ситуація з безробіттям залишалася складною.У прямій залежності від цих показників перебуває і якість кредитних портфелів - загальних обсягів кредитів, які були видані банками. Чим нижче їхня якість, тим більше треба нараховувати резервів і тем більше збиток. TOP-10 найбільш збиткових українських банків на 1 липня: 1. Укрпромбанк - 4,603 млрд. грн. 2. Родовід Банк - 1,503 млрд. грн. 3. Банк «Київ» - 1,203 млрд. грн. 4. Райффайзенбанк Аваль - 1,084 млрд. грн. 5. Банк «Надра» - 1,040 млрд. грн. 6. Укрсиббанк - 830,665 млн. грн. 7. ПУМБ - 604,127 млн. грн. 8. ОТП Банк - 565,334 млн. грн. 9. Сведбанк - 478,942 млн. грн. 10. Трансбанк - 471,782 млн. грн.
Як бачимо, найбільш збиткові банки, представлені в цьому списку - це націоналізовані банки.У цілому збиткові фінустанови можна поділити на дві категорії. Перша - це банки, у яких не перший місяць працює тимчасова адміністрація (Родовід, Київ й інші). Тут збитковість визначена загальним перекосом у балансах банків, тобто загальною кризою неплатежів з боку клієнтів банків. Наявність тимчасових адміністрацій у таких фінустановах говорить сама за себе. У другу групу входять великі роздрібні банки, головною проблемою для яких стали неповернення споживчих кредитів з боку населення. Величезні витрати на створення резервів обумовлені великою кількістю проблемних кредитів (виданих населенню під побутові покупки), які банки зараз активно реструктуризують. Це і є основна причина росту збитків українських банків. Згідно з даними НБУ, резерви під кредитні операції деяких великих банків станом на 1 липня такі: 1. Райффайзенбанк Аваль - 2,518 млрд. грн. (4,9% загального кредитного портфеля), 2. Укрсиббанк - 2,539 млрд. грн. (5,42%), 3. ПУМБ - 1,035 млрд. грн. (7,38%), 4. ОТП Банк - 1,588 млрд. грн. (5,36%), 5. Сведбанк - 955 млн. грн. (7,29%). Висока частка резервів у рамках існуючих обсягів виданих кредитів показова.
Якщо населення не квапиться повертати отримані кредити, банкам нічого не залишається, крім як формувати колосальні резерви, щоб виконати вимоги Нацбанку.Також банки намагаються сформувати непорушний запас коштів, за рахунок якого стануть вирішувати свої фінансові проблеми у випадку росту неповернень. Величезні обсяги резервування впливають на пряму роботу кожного банку - кредитування виробництва й населення. Адже, простіше кажучи, резерви - це вільні гроші, якими банк не може розпоряджатися, тому що вони лежать мертвим капіталом на рахунках НБУ. Ясно, що такі капітали створюють тільки збитки. «У теперішній час лічені банки видають кредити, при цьому спостерігається скорочення надходжень відсотків по проблемних позиках», - говорить начальник управління бюджетування, контролингу й розвитку БМ Банку Юлія Федоренко. На тлі колосальної збитковості банків не варто стверджувати, що кожен збитковий банк апріорі є ненадійним. Те, що банки створюють резерви під проблемні кредити - це міра їхньої обережності. Іноді більше надійні банки показують і більше високі збитки через те, що в них їсти можливість створити більше резервів. Експерти стверджують, що таке положення справ поки не несе в собі катастрофічних наслідків. «Зараз факт збитку не є сигналом до дефолту, це просто сигнал про формальне погіршення якості кредитних портфелів», - говорить заступник директора рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Тому, ухвалюючи рішення щодо розміщенні депозиту в тому чи іншому банку, до питання потрібно підходити комплексно, оцінюючи роботу банку в цілому, а не тільки його фінансовий результат.Вибираючи банк, оцінюйте динаміку його росту, звертайте увагу на те, хто є акціонерами банку й наскільки охоче акціонери надають підтримку банку. Оскільки основною причиною поточної збитковості більшості українських банків є формування резервів, то в багатьох випадках це говорить про те, що менеджмент банку виважено підходить до процесу визначення проблемних активів і вживає заходів по зниженню ризиків у майбутньому. Це є запорукою забезпечення зворотності вкладених депозитів. Звертайте увагу й на динаміку зміни кількості коштів клієнтів банку (як населення, так і підприємств). Якщо кількість грошей у банку росте або хоча б не зменшується, це є свідоцтвом того, що банк користується довірою в клієнтів. Також варто звертати увагу на величину депозитних ставок. Якщо ставки високі або значно вищі середньоринкових, то варто задуматися, чому банк готовий залучати гроші так дорого. Часто це є показником великих проблем у банку, що намагається залучити гроші за всяку ціну (у цьому випадку - високим відсотком). У цілому ж у другому півріччі банки продовжать показувати збитки. Оскільки рівень сформованих резервів у багатьох банків залишається недостатнім, процес акумулювання резервів під проблемні активи буде тривати. З метою мінімізації збитків банки будуть шукати альтернативні джерела доходів, підвищувати тарифи з метою збільшення комісійних доходів, активно скорочувати видаткові статті бюджету. Ще одним банківським головним болем є стрімке зниження вартості, заставного майна. У першу чергу це - нерухомість.
Зупинити зниження цін на застави, зокрема на нерухомість, найближчим часом, швидше за все, не вдасться.«Оскільки досить значна частина кредитів забезпечена нерухомістю, те кредитні ризики банків будуть рости. Я не виключаю, що до кінця 2009 року ми побачимо ще кілька великих дефолтів у банківському секторі», - вважає Віталій Шапран. Ситуація по банківському секторі в цілому може різко погіршитися в тому випадку, якщо населення й українські корпорації продовжать порушувати строки погашення своїх кредитів. Тоді банкам незабаром буде потрібна екстрена капіталізація. І залишиться уповати лише на акціонерів: тільки якщо ті побажають (і будуть мати можливість) допомогти грішми, фінустанови зможуть вистояти у важкій ситуації.
