Вчителів початкових класів змусять викладати іноземну мову та інформатику

Освіта продовжує жити у безкінечних реформах. Уже з 1 вересня цього року першокласники учитимуться за новими навчальними планами та підручниками, адже набирає чинності новий Держстандарт початкової освіти. Він передбачає, зокрема, вивчення іноземної мови вже з 1 класу й інформатики — з 2-го. Наскільки реально його втілити у навчальних закладах Волині та чи поліпшить він якість набутих знань і навичок, дізнавалися «Відомості».

Начальник відділу дошкільної та загальної середньої освіти управління освіти та науки облдержадміністрації Ольга Богданович пояснила, що новий стандарт початкової освіти зумовлений змінами до закону про загальну середню освіту, де йдеться про повернення до одинадцятирічної загальної середньої освіти.

Отже, експеримент із 12-річною освітою, який тривав із 2002 року, вже позаду. А, як пам’ятаємо, тоді Міносвіти запевняло громадськість, що таким чином школу наближатимуть до європейських стандартів. Було витрачено півтора мільярда гривень на нові підручники. Тепер же доведеться видавати інші, а це чергові витрати з держбюджету. Та, мабуть, комусь це вигідно. Для прикладу, «Відомості» вже писали, що автором найдорожчого підручника за 647 гривень є Ольга Хорошковська, матір віце-прем’єра Валерія Хорошковського.

— Новий держстандарт вступатиме у дію поступово, — розповідає Ольга Іванівна. — З вересня буде введено викладання іноземної мови в усіх школах із 1 класу, адже раніше першачки вчили цей предмет тільки у спеціалізованих класах із поглибленим вивченням іноземної, а також в окремих гімназіях. З 5 класу передбачається введення другої іноземної мови. Звертаю увагу на те, що іноземними мовами вважаються англійська, німецька, французька й іспанська. Інші мови, що вивчаються в україномовних школах, є мовами національних меншин, у тому числі польська, румунська.

— На цей момент, — продовжує Ольга Богданович, — інформатика викладається з 9 класу, а з 1 вересня 2013-го її почнуть вивчати з 2 класу — курс називається «Сходинки до інформатики».

Вузи не дають кваліфікованих кадрів

Такі новації вимагають кадрового забезпечення. Хто ж навчатиме молодших школярів іноземної та інформатики? Адже не секрет, що, скажімо, у сільських школах завжди спостерігався брак спеціалістів із іноземної та інформатики, та й узагалі не було комп’ютерів.

Ольга Богданович пояснила, що сьогодні педколеджі випускають спеціалістів, у дипломах яких записано «вчитель початкових класів, учитель іноземної мови» або «вчитель початкових класів, учитель інформатики».

— Це фахівці, які мають право викладати іноземну чи інформатику, — каже Ольга Іванівна. — Якщо таких нема, то згадані дисципліни читатимуть учителі інформатики й іноземної старших класів. Одначе перед цим їм організують півторарічні курси в інституті післядипломної педагогічної освіти з методики викладання цих предметів у початкових класах. Нефахівець читати не буде, — запевнила спеціаліст управління.

Скажімо, у Локачинському районі підтвердили, що за рахунок Луцького і Володимир-Волинського педагогічних коледжів, які вже більше шести років випускають учителів початкових класів зі спеціалізацією «Іноземна мова», в районі вдалося закрити питання нестачі вчителів іноземної. Інша річ, наскільки якісно викладається цей предмет.

Отже, відповідно до реформ Міністерства освіти та науки, виходить, що тепер учитель початкових класів є, як у народі кажуть, майстром на всі руки, якому під силу навчати дітей і української, і математики, і малювання, ще й іноземної.

Та от який рівень цього навчання — хвилює мало кого. Адже, на жаль, поки практика вказує на те, що наші школярі, за винятком хіба лише учнів гімназій і спеціалізованих навчальних закладів, іноземної не знають.

На думку директора приватного центру вивчення іноземних мов «Мандарин» Юлії Пенської, реформу потрібно починати не з цього. За її словами, спочатку необхідно провести моніторинг і врахувати думку громадськості щодо того, які мови сьогодні є популярними та необхідними.

— Скажімо, французька нині неактуальна, — каже Юлія Валеріївна. — Для нашого регіону доречно вивчати англійську, німецьку та польську. Вважаю позитивом те, що школярам викладатимуть іноземну з 1 класу. Добре й те, що з 5-го вводять другу іноземну. Та треба звернути увагу на навантаження на дитину. Сьогодні спостерігаємо картину, коли майже кожному учневі, який вивчає іноземну, необхідно наймати репетитора, щоб засвоїти матеріал. Це лише говорить про те, що знань вчительських не вистачає. В результаті цієї реформи ще більше будуть дискриміновані діти з села, адже там рівень викладання ще гірший. Не може вчитель початкових викладати іноземну. До мене на курси приходили студентки педколеджу, що мали рівень знань, як у деяких третьокласників. Тому іноземну має викладати окремий спеціаліст, дуже важливо правильно подати основи іноземної, оскільки потім важко виправляти усі дефекти, зокрема й мовні. Забезпечення висококваліфікованими спеціалістами — це проблема наших вищих навчальних закладів. На жаль, сьогодні вузи бояться об’єднань, а тому намагаються збільшувати кількість студентів, при цьому не зважають на їх якість. Я навчаюся у Польщі й бачу, що там зовсім інший підхід до освіти, рівень якої набагато вищий, аніж у наших закладах.

Юлія Пенська вважає, що в першу чергу треба подумати про забезпечення шкіл кваліфікованими спеціалістами, налагодити співпрацю з закордоном у плані обміну та стажування наших учителів, а лише тоді переходити до реформ.

Зміст програм перевантажений

А тепер щодо інформатики.

— Постає питання про комп’ютеризацію шкіл I ступеня, — каже Ольга Богданович. — Станом на січень 21,4% з них мають комп’ютерну техніку. На початок року багато шкіл I-III ступенів отримало комп’ютерні комплекси, і за їх рахунок комп’ютерна техніка буде комплектуватися та передаватись у початкові школи. Крім того, є інший спосіб: нині зменшується наповнюваність класів, тож у межах району — зі шкіл, де на один комп’ютер припадає не два учні, а менше, — можна передавати техніку на початкову ланку. В такий спосіб ми через цих півтора року, що нам лишилося до 1 вересня 2013-го, в усіх школах матимемо комп’ютери. Їх, відповідно до вимог, потрібно не так і багато: чотири комп’ютери на кожну початкову школу. Бюджети освіти цього року оптимальні, важко «викроювати» гроші на матеріально-технічну базу, проте наші райони справляються з ситуацією та купують по декілька комп’ютерів. У інших школах, де є 9-11 класи, таких проблем не виникне. В тих же кабінетах, де навчаються дев’ятикласники, будуть навчатися й учні початкової ланки.

Одначе про які вимоги йдеться, коли санітарні правила, а «Відомості» вже про це писали, дозволяють сидіти за комп’ютером лише одній дитині, до того ж на поворотному кріслі, що піднімається й опускається. У нас же мають намір у ті класи, де вчаться старшокласники, «загнати» малюків. Це по-перше, а по-друге, у санстанції кажуть, що не можуть погодити розклади для першачків, оскільки вони перевантажені.  

— В змісті програм є перевантаження, з цим я згідна, — каже Ольга Богданович. — Той обсяг матеріалу, який треба засвоїти дитині, надзвичайно відрізняється від того, який колись учили ми. Але і час іде вперед. Напевно, інформатику з 2 класу вводять не для того, щоб учителю додати годин, а через те, що в цьому є потреба. Якщо діти змалку сидять удома в комп’ютері, вміють шукати інформацію в Інтернеті, то чому б їх не вчити правильно користуватися машиною, дозовано, з користю.

Всі ці новаторства — воно, може, й нічого в розвинутій європейській країні. В українських же реаліях це звучить як знущання. Професійно підготованих педагогів нема. Що робити з тими вчителями початкових класів, які вже працюють і не знають ні іноземної, ні комп’ютера, проте змінювати роботу не збираються? Крім того, такий предмет як інформатика вимагає комп’ютерів не тільки у школі, але й, напевно, вдома. А в нас люди, особливо у селі, не мають коштів на необхідне. І знову ж таки, якщо на 10 учнів буде два комп’ютери, про яке засвоєння предмета може йтися? Не реформа, а чергова мильна булька.