Середній вік українок — 43 роки, вони працьовиті, але заробляють менше, ніж чоловіки
Напередодні Міжнародного жіночого дня журнал Weekly.ua разом з Фондом народонаселення ООН в Україні «намалював» портрет сучасної українки на основі даних Державної служби статистики України.
Напередодні Міжнародного жіночого дня журнал Weekly.ua разом з Фондом народонаселення ООН в Україні «намалював» портрет сучасної українки на основі даних Державної служби статистики України.
Відповідно до результатів дослідження, українська жінка швидко старіє. Зараз її середній вік 42,7 років. Для порівняння — на зорі незалежності України цей показник не перевищував 38 років.
Найчастіше вперше українки одружуються у віці 20-24 років. У середньому, кожна жінка в Україні народжує 1,2 дитини. Кожна четверта має вищу освіту. Середня тривалість життя — 74,8 року (чоловік — 64,3). Умирають наші жінки в основному від серцевих захворювань і раку.
За даними Державної пенітенціарної служби, лише кожен 25-й ув’язнений — жінка. До того ж у жінок набагато менша схильність до суїциду, ніж у чоловіків. 54% студентів вищих навчальних закладів — жінки. Найбільш «жіночі» факультети — гуманітарні. Від загальної кількості кандидатів наук жінок 45%. А от серед докторів наук лише кожна четверта — жінка.
Жінки становлять 54% населення України. Така диспропорція спостерігається вже більше двадцяти років. І обумовлена вона, як прийнято вважати, ранньою чоловічою смертністю. Адже чоловіків у сегменті населення до 50 років більше, ніж жінок. Різке скорочення кількості сильної статі спостерігається після 50 років.
Від загальної кількості злочинів, скоєних в Україні, «жіночих» тільки 13%. Жінки рідко хуліганять, грабують, а найчастіше попадають на лаву підсудних за хабарництво — 21% від загальної кількості «жіночих» злочинів, шахрайство — 20% і наркотики — 15%.
Жінки значно менше схильні до суїциду, ніж чоловіки. У найбільш критичній віковій групі — 35-54 роки, на 6 самогубств чоловіків припадає одне жіноче.
Якщо в 1995 році на 100 пологів припадало 74 аборти, то в 2010 році — 36, хоча з погляду європейців і це дуже високий показник. 80% абортів роблять жінки у віці 18-35 років.
У більшості українських жінок подвійна зайнятість: вони трудяться і на роботі і вдома. Експерти думають, що саме цей факт є найбільшою дискримінацією жіночої частини населення України, оскільки домашня робота в більшості родин сприймається як належне й, природно, не оплачується.
В Україні заробітна плата жінок у середньому становить 70% від зарплати чоловіка, який працює на аналогічній посаді. Наприклад, у сфері зв’язку жінки одержували лише 62% від зарплати чоловіків, у промисловості — 69%. У нас не використовується жіночий потенціал у тих секторах, де платять більш-менш пристойно.
***
Глава представництва Фонду народонаселення ООН в Україні, директор Фонду народонаселення ООН у Болгарії, Боснії і Герцеговині Нусхат Есан каже, що в Україні дотепер досить сильні стереотипи про ролі чоловіка й жінки в суспільстві. Гендерна рівність — одне із завдань уряду й омбудсмена.
Одна із причин, чому жінки не досягають таких кар’єрних позицій і рівня доходу, як чоловіки, — неможливість поєднувати кар’єру й сімейне життя без значних втрат.
Гендерній нерівноправності в Україні сприяє й досить щедра декретна програма. Виходить, ця норма працює на дискримінацію жінки. Роботодавець швидше візьме на роботу чоловіка, ніж молоду жінку, оскільки виплачувати їй декретні дуже затратно. Якби батьки теж могли йти у відпустку по догляду за дитиною (в Україні законом передбачена така можливість, але нею мало хто користується), жінкам не довелося б випадати з кар’єри так надовго.
Лавірувати між родиною й роботою жінці може допомогти введення гнучкого графіка роботи, особливо в офісах. Сучасні технології дозволяють працювати вдома й у будь-який час, і жінки могли б іти з роботи раніше, щоб забрати дитину з дитсадка, або відлучатися протягом дня. Такі норми вже давно успішно діють у самій системі ООН й у країнах ЄС. Ці міри також можуть сприяти підвищенню народжуваності, оскільки багато українок відмовляються мати дітей саме тому, що не можуть сполучити їхнє народження й виховання з кар’єрою.
Нусхат Есан наголошує, що жінки самі повинні боротися за рівноправність: «Коли я працювала в Україні, зустрічала там багато дівчат, які навіть працюючи у системі ООН, перебувають у полоні стереотипів. Наприклад, почувають себе некомфортно, якщо вони незаміжні у свої двадцять із зайвим років».
