Поліетиленові пакети хочуть замінити на паперові

Невеликі поліетиленові торбинки, в які звикли пакувати усе що завгодно, можуть зникнути вже наступного року. Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготовлено законопроект, спрямований на заборону виготовлення та продажу пакетиків, що тонші за 0,025 мм, а за об’ємом менші 20 л. Попри те, що на шкідливість цих торбинок не перестають нарікати, а достатньої кількості сміттєпереробних заводів в Україні немає, екологи не впевнені, що така заборона порятує довкілля.

Щорічно українці використовують близько п’яти мільярдів пакетиків. Чи не у кожній крамниці й без того запаковані товари додатково кладуть у невеличкі целофанові торбинки, а в супермаркетах їх можна безкоштовно узяти на касі. Та досить швидко вони перетворюються на непотріб і неймовірними темпами накопичуються на звалищах, забруднюють каналізаційні стічні системи та стають причинами паводків.

— З одного боку, ініціатива заборонити пакети позитивна, оскільки їх неймовірно багато на сміттєзвалищах, а розкладаються вони сотні років, — каже Олександр Ванюрський, начальник відділу аналітики, планування та інспекційної діяльності Державної екоінспекції у Волинській області. — Спалювати їх теж не можна, бо в такому разі в атмосферу виділятимуться вкрай шкідливі канцерогени.

Та з іншого боку, за словами пана Олександра, ініціатива замінити поліетиленові пакети на паперові невідомо чим обернеться.

— Звичайно, паперові торбинки краще утилізувати. Але, щоб їх виготовити, потрібно зрізати дерево. І в процесі виробництва теж можуть бути шкідливі випари в атмосферу. На мою думку, перш ніж щось відміняти, науковцям варто провести ґрунтовні дослідження в цій сфері.

А поки хтось візьметься за науку і чекатиме результатів, сміттєзвалища продовжуватимуть переповнюватися.

— У 2011 році в Україні обсяг вивезених твердих побутових відходів досяг 50 мільйонів куб. м і щороку збільшується майже на чотири мільйони кубів, — повідав на одній із нещодавніх нарад заступник Луцького міського голови Василь Байцим. — Щорічно на міському полігоні твердих побутових відходів захороняють понад 500 тисяч куб. м сміття. До 70% відходів — це не відсортована вторинна сировина, яку після обробки знову могли б використовувати на підприємствах. Але, на жаль, в Україні заготівля вторинної сировини залишається на дуже низькому рівні.

Вже 11 років займається збором, сортуванням, пакуванням і відправкою вторсировини на підприємства України фірма «Вторма-Луцьк». Тут працюють із макулатурою та ПЕТ-пляшками, які відправляють на переробку за межі області.

— На жаль, зараз в області нема підприємства, яке б переробляло побутові відходи, — каже директор «Вторма-Луцьк» Микола Петровський. — У майбутньому планую залучити інвесторів до цієї справи. Минулого року були домовленості з інвесторами із Чеської Республіки. Також є індійці, які зацікавлені в створенні у нас комплексу, де частково перероблятимуть ПЕТ-пляшки та відправлятимуть їх за кордон.

Чи наважиться хтось вкладати кошти у волинське сміття, невідомо. Так, про побудову сміттєпереробного заводу в селі Брище говорять уже років зо п’ять. Не один раз за цей час змінювався майбутній інвестор, а справа і досі стоїть на місці. У планах Луцької міської ради на цей рік — будівництво сміттєсортувального цеху в Брищі. Сподіваються, що він стане початковим етапом переробного комплексу. Та чи не передумає інвестор і цього разу, як це траплялося раніше?

На думку пана Петровського, основна причина відсутності серйозних інвестицій у сміттєпереробну галузь — це політика, яка не сприяє приходу іноземних інвесторів.

— Вони бояться вкладати гроші сюди, бо не знають, що далі буде з їхніми коштами. Адже кожен інвестор хоче мати якусь гарантію держави, — зазначає Петровський.

Країною, де найкраще справляються з побутовими відходами, чільник «Вторми» називає Китай. Каже, що там переробляють усе, крім того, завозять сміття з інших країн, а товари, виготовлені з вторсировини, успішно продають по всьому світі.

Щодо нового законопроекту, то Микола Іванович цілком його підтримує. На його думку, паперові торбинки — гідна заміна поліетиленовим.

— Паперова продукція в будь-якому разі не така шкідлива, як поліетилен. Це целюлоза, вона ближче до натурального. Недаремно ж Європа зараз повертається до скляної тари, паперової упаковки. Нехай паперові пакети в супермаркетах і будуть включені в вартість, але це ж екологічно чисто, — каже він. — Та й паперові торбинки можна переробляти і, додавши частину первинної сировини, знову ж виготовляти їх.