По кому «вдарить» недофінансування освіти
У 2012 році бюджет освіти міста Луцька недофінансовано з державного майже на 30 мільйонів гривень. У міській раді заговорили про режим жорсткої економії. На чому економитимуть освітяни міста і чи позначиться це на учнях, дізнавалися «Відомості».
У 2012 році бюджет освіти міста Луцька недофінансовано з державного майже на 30 мільйонів гривень. У міській раді заговорили про режим жорсткої економії. На чому економитимуть освітяни міста і чи позначиться це на учнях, дізнавалися «Відомості».
Потреба освіти Луцька для нормального функціонування у рік становить 276 мільйонів гривень. У державному бюджеті заклали на 29 мільйонів 400 тисяч гривень менше.
Різниця у сумі для обласного центру Волині — нечувана. Якщо ситуацію не виправити, то уже в листопаді нічим буде платити вчителям зарплату, кажуть у міській раді.
Начальник управління освіти міста Луцька Олег Гребенюк говорить, що ситуація з нестачею грошей була прогнозованою. Адже державне фінансування потреб луцьких освітян планувалося ще в серпні минулого року — перед збільшенням мінімальної заробітної плати й інших виплат у 2012 році. Тільки через це, за словами Гребенюка, забракло більше дев’яти мільйонів гривень. Начальник луцьких освітян наголосив, що є кілька шляхів вирішення проблеми: економити за рахунок «внутрішніх» резервів, нічого не робити або ж чекати додаткових фінансових надходжень. Найбільш реальними є перший і останній варіанти. Наразі у Луцьку вирішили не надто сподіватися на народних обранців, а натомість почати жити в режимі жорсткої економії.
— Резерви є, — зазначив перший заступник Луцького міського голови Святослав Кравчук. — Адже річні витрати на одного учня у школах коливаються від 5 тисяч 964 гривень до 8 тисяч 550 гривень. А це різниця у 2,5 тисячі.
Передусім вирішили економити на енергоносіях (за словами Гребенюка, це 30% витрат по навчальних закладах).
Тут заощадити можна, і багато. Але спершу потрібно вкласти гроші — в утеплення навчальних закладів, заміну тепломереж, вікон, подекуди навіть котелень. Із міського бюджету на 2012-й на заміну вікон у актових і спортивних залах шкіл передбачено мільйон гривень.
Тому, як не крути, а основна економія припадає на зарплатний фонд. Це передусім вдарить по кишені вчителів.
— На зарплату у дві тисячі гривень і так ледве кінці з кінцями зводила, — розповіла вчителька однієї з луцьких гімназій. — Повної ставки, тобто 18 годин на тиждень, у мене немає. Добираю їх класним керівництвом, веденням гуртка й індивідуальними годинами. Нам уже сказали, що у разі недофінансування з вересня скорочуватимуть перш за все години, виділені на факультативи, гуртки, індивідуальні заняття. В результаті особисто я можу недоотримати декілька сотень щомісяця. Дуже боюся цього.
Про те, що вчителів чекає «урізання» в зарплаті, кореспондент «Відомостей» чула не від одного педагога Луцька. Суми, щоправда, називалися різні, але не менше 50 гривень. Настрою до роботи вчителям ситуація не додає.
У міській раді на освіту обіцяють дати 3,2 млн. грн. на додаткові години у школах.
За словами Олега Гребенюка, навантаження вчителя (від якого залежить його зарплата) вирішується безпосередньо у кожному навчальному закладі під час засідання тарифікаційної комісії. Тому «Відомості» вирішили поговорити з керівниками.
— У нашій школі навчається 1268 учнів. Педагогічних працівників — 97. Практично всі вони мають повне навантаження, — зазначив директор 23-ї загальноосвітньої середньої школи Віктор Мартинюк. — Аби «дотягнути» до кінця року, нам треба заощаджувати десять тисяч щомісяця. Принаймні на сьогодні ця цифра така. Ми сіли, порахували. Це цілком реально. Ми не брали працівників на «декретні» місця, а це 10 учителів, є дві вільні вакансії техпрацівників. Їх ми також заповнювати наразі не будемо. Навчальний заклад має додаткові фінансові витрати, коли вчитель іде на курси підвищення кваліфікації, бо ж його хтось має заміняти, а цю заміну треба оплачувати. Це стосується й того, коли працівник іде на лікарняний. Щодо курсів, то ми розробляємо план заміщення. Тобто коли один учитель на курсах, то замість нього свої години вичитує інший, а потім педагог виходить і проводить свої уроки. Так і гроші на заміні економляться, і учні не страждають.
За словами Віктора Семеновича, так званих необов’язкових додаткових годин у школі не критично багато: тут втілюється лише одна експериментальна програма регіонального рівня, на яку виділено 48 годин у тиждень. Завдяки їй діти вчать логіку, польську мову, ритміку, відвідують літературну студію, студію художньої кераміки тощо. Тобто школярі займаються тим, що їм до душі. Й оплачують ці заняття не батьки, а бюджет. Звичайно, буде шкода, якщо ці години знімуть.
У Луцькій гімназії №21 уже «закрили» факультатив із християнської етики для учнів п’ятих класів і дискусійний клуб.
— Нам необхідно економити до 30 тисяч гривень щомісяця, — повідав директор гімназії Олег Ковальчук. — Учнів у нас 1259. Працює 101 учитель плюс 16 викладачів вузів, які приходять читати спецкурси. У нас же гімназія. Хочу наголосити, що жоден учитель нашого закладу не має навантаження менше 18 годин у тиждень. Є такі, що мають і по 20-25 годин. У декого ми забрали по годині-дві. На зарплату це критично не впливає. Я особисто відмовився від години, один із заступників сказав, що може «пожертвувати» своїми 0,25 ставки. Ми зменшили доплату за завідування кабінетами (від 15 до 10%). Також ми збирали колектив, і усі вирішили, що, коли виникне така потреба, напишуть заяву на один-два дні відпустки за власний рахунок. У тому числі й директор. Але це справа абсолютно добровільна. У закладі є певні вакансії, які не будуть заповнюватися.
Обидва керівники наголосили, що така ситуація буде до кінця цього навчального року. Що очікує освіту з 1 вересня, невідомо.
Олег Ковальчук зізнався: якщо фінансування не додадуть, доведеться ще «урізатися». Передусім постраждати можуть обдаровані діти. Адже скорочуватимуть години, виділені для підготовки до олімпіад, написання наукових робіт тощо.
Так що, як не крути, проте, щоб бюджетна ситуація не позначилася ні на платні педагогів, ні на можливості учнів реалізувати свої здібності, потрібне додаткове фінансування з держбюджету. Народні депутати наразі мовчать. Вони переймаються іншими проблемами. Інакше пояснити, чому прийнято держбюджет із дефіцитом зарплати у два місяці, просто неможливо. Адже така ситуація по всій Україні.
P. S. Зазначимо, що грошей у бюджеті на зарплату до кінця року не вистачає не лише вчителям, але й медикам. Тільки останні чомусь наразі мовчать.
