За 700 євро влаштували на неіснуючу роботу за кордоном

Як не стати ошуканим, виїжджаючи на заробітки

Нещодавно у місті Луцьку за адресою вул. Дубнівська, 22б, офіс 31 громадська організація «Центр громадської освіти» відкрила центр інформування молоді, громадськості, підприємців щодо діяльності європейських ринків праці, способів захисту прав працівників при працевлаштуванні за кордоном, оформлення трудових договорів тощо. Адже ті низькооплачувані вакансії, які пропонують тут, на батьківщині, не задовольняють потреб молодих людей, і не тільки молодих. Тому й вирішують вони кращу долю й вищі заробітки шукати за кордоном. Одначе при виїзді стикаються з купою проблем і часто стають ошуканими спритними ділками.

Одним із пошитих у дурні виявився 24-річний житель міста Тернополя Микола Бартусяк.

— Візу до Польщі виробляв у консульстві в Луцьку, — розповідає Микола. — Хлопці, що під консульством стоять, запропонували оформити всі документи. Заплатив за їхні послуги 700 євро. Вони запевнили, що можу спокійно їхати на роботу, там, мовляв, чекає роботодавець. Одначе коли приїхав, той пан сказав, що нічого не знає ні про яку роботу й узагалі йому працівників не треба. Я залишився біля розбитого корита, думав повертатись, але зв’язався там, у Польщі, зі знайомими, і вони допомогли мені знайти роботу — працював на виробництві на токарних станках. Оскільки віза була відкрита на півроку, то недавно повернувся. Тепер же друзі порадили звернутися в цей центр. Мені там уже розказали, як маю поводитися, щоб вдруге не обманули.

Тож як слід діяти, коли вирішили їхати працювати за кордон?

— Перш за все, — радить юрисконсульт центру Інна Гайворонська, — вам треба знайти посередницьку фірму з працевлаштування за кордоном. Такі фірми у нас діють у формі кадрових агенцій, кадрових центрів, просто товариств із обмеженою відповідальністю тощо. Звернувшись до них, ви повинні в першу чергу попросити представників фірми показати ліцензію на право надання посередницьких послуг на працевлаштування за кордоном (її раніше видавало Міністерство праці та соціальної політики, а тепер — Міністерство соціальної політики. Дізнатися про це можна за телефоном 044 289 50 97 або відвідавши інтернет-ресурс www.mlsp.gov.ua). Попросіть дозвіл на працевлаштування саме в тій країні, в яку вони пропонують вам їхати.

Коли вам відмовляються показати ці документи, йдіть від них зі спокійною душею, адже ви врятувалися від негідників, які лише хочуть заробити на вас як на нелегальній дешевій робочій силі.

Пані Інна радить також завжди вимагати два примірники контракту (трудової угоди) на руки. Не полінуватися і з’ясувати у консульстві тієї держави, в якій знаходиться роботодавець, чи реально існує фірма або особа, яка пропонує роботу.

Наступним етапом буде детальне вивчення умов контракту (трудової угоди). Тут бажано проконсультуватися з юристом або людиною, якій ви довіряєте.

— Особливо звертайте увагу на умови оплати праці, — продовжує юрисконсульт. — Адже є випадки, коли частину вашого заробітку роботодавець віддає фірмі-посереднику, яка вас прислала. Якщо посередницька фірма просить гроші за оформлення документів, обов’язково отримуйте квитанцію. Тоді ви зможете довести й у суді, що заплатили ці кошти. Виїжджаючи за кордон, слід занотувати адреси та контактні телефони консульських установ України в цій країні. Бажано також мати з собою копії внутрішнього паспорта громадянина України, паспорта для виїзду за кордон і свідоцтва про народження, адже в разі вашого звернення до консульства з приводу втрати закордонного паспорта це значно прискорить оформлення необхідних документів для повернення в Україну. Для водіїв на випадок втрати документів не зайвим буде зробити перед закордонною поїздкою копії посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію технічного засобу, картки міжнародного автомобільного страхування. Крім того, залишіть копії у своїх рідних і близьких. Ніколи нікому не віддавайте свій паспорт, окрім працівників посольств, консульських установ і прикордонних пунктів пропуску.

Здавалося б, прості речі, які має знати кожен, одначе легковажність наших людей до добра не доводить.

Приїхавши за кордон і попрацювавши, людина стикається з іншою проблемою — як безпечно та максимально дешево передати зароблені гроші додому. Інна Гайворонська каже, що тут порадити щось одне складно, та найкращий вихід, за її словами, — ще вдома завести кредитну картку в банку, що має представництво в країні, де ви сподіваєтеся працювати.

— Картку залишаєте рідним, а самі, діставшись за кордон і заробивши сякі-такі гроші, просто вкладаєте їх у відділення потрібного банку, — пояснює юрисконсульт. — Здебільшого в такий спосіб ви уникаєте зайвого ризику витрат. При цьому втрачаєте лише відсоток, узятий банкоматом за переведення готівки. Якщо ж прямого партнерства між цими банками немає, то частину грошей «відкусять» банки-посередники у цій партнерській системі. Чим більший банк або банківська система, тим більше представництв у різних країнах охоплено.

Варіант другий — заводити рахунок і кредитку в зручному для вас банку в країні вашого перебування з єдиною умовою, щоб вона підлягала міжнародним стандартам банківських операцій, скажімо, VISA, MasterCard тощо. І вже тоді цю картку переслати родичам. Звісно, код користувача кредиткою треба сповіщати окремо. Витрати — 2-5% за переведення в готівку та 1-3% — за конвертацію у гривню.