За яких умов можуть не дати субсидії

Пенсіонерка Марія Михайлівна, яка мешкає у Луцьку, нещодавно вирішила оформити документи для призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Адже вісімсот гривень пенсії, яку отримує, не вистачає на прожиття. Бо, крім усього, жінка має проблеми зі здоров’ям і кожного місяця витрачає близько трьохсот гривень на ліки. Додаткових доходів у неї теж нема. Та після відвідин її помешкання інспектором у жінки з’явилися сумніви щодо отримання належної їй допомоги. То на що має право звертати увагу соцінспектор при з’ясуванні житлово-побутових умов і за яких обставин субсидію не нарахують, з’ясовували «Відомості».

За словами Марії Михайлівни, соцінспектор була аж надто прискіпливою.

— Перевірила, чи не вставлено нових вікон, — розповідає пенсіонерка, — звернула увагу на те, що шпалери і коврики не нові. Записала, якого року випуску телевізор, холодильник. Наполягала, щоб назвала марку пральної машини, та я й не пам’ятаю, бо дуже стара вона у мене. Заглянула у ванну, туалет. Розпитала, де працює і живе син, внучка. Я переживаю, бо моїй подрузі відмовили у нарахуванні. Каже, через те, що син має недобудований будинок. Але її син давно нічим їй не допомагає, випиває зараз, і ще невідомо, скільки часу той його будинок буде стояти пусткою.

Як пояснює головний державний інспектор міста Луцька Галина Новоселецька, скільки людей, стільки і ситуацій, тому в ряді випадків надання допомоги передбачено лише після вивчення ступеня нужденності заявника та його сім’ї. Але значення має лише те, чи протягом року людина щось придбала або зробила ремонт, сума якого перевищує 10 прожиткових мінімумів. Приблизно 10 тисяч гривень. Тобто якщо людина подає чек на п’ять тисяч, скажімо, за нові меблі, то на призначення субсидії це не вплине.

— А якщо чек не зберігся? — цікавимось у посадовця.

— В акті є остання сторінка, де людина може написати пояснення про вартість покупки, — продовжує Галина Іванівна. — Наприклад, зазначити, що діти приїхали і зробили ремонт чи придбали на якийсь ювілей холодильник, телефон. Це на комісії зачитується та враховується, проте субсидія з цієї причини не припиняється. Її можуть припинити, коли виявиться, що людина отримує доходи й не задекларувала їх; має два транспортних засоби (вітчизняний, придбаний до 10 років тому, й імпортний — до 15 років) або два житла; здає помешкання у найм, має акції й одержує дивіденди, отримує аліменти, проте не вказала це; є порушення у центрі зайнятості для працездатних; має пай і одержала за нього орендну плату — хай навіть зерном, цукром. Адже товар переводиться у грошовий еквівалент, і кожен фермер вказує це у податковій звітності. Ми подаємо запити в податкову, МРЕО, БТІ, земельний кадастр, тому приховати щось не вдасться. Бувають випадки, коли бабусі-пенсіонерки кажуть: «А я думала, що впливає тільки житло в Луцьку». Та коли даємо запити, виявляється, що в бабці є земля, хата в селі, що залишилась у спадок. Адже для призначення субсидії існують нормативи — 21 кв. м на кожну зареєстровану особу та додаткові 10,5 кв. м на сім’ю. А коли є ще одне житло, то треба довідку про те, хто там зареєстрований. Якщо багато людей, то, можливо, й нема перевищення потрібної для субсидії площі.

— Виходить, якщо є земля чи пай, то субсидії вже не нарахують?

— Ні, це не зовсім так, — долучається до розмови начальник відділу призначення державних допомог Галина Кобук. — Вони беруться до загального розрахунку. Але наша земля дуже дешева, тому в людей є шанси отримати субсидії. Навіть якщо людина має два житла, проте доходи дуже малі, й є інші обставини, наприклад, хвороба, підтверджена довідками з лікарні, то вона може звернутись у комісію при міськвиконкомі. І зазвичай субсидію надають.

— Але поясніть, чому соцінспектор розпитувала нашу читачку про сина та внучку, чи має вплив на призначення субсидії їхній матеріальний стан?

— Субсидія надається власнику житла, — продовжує Галина Новоселецька. — Є багато сімей, у яких власник — онучка (бабуся подарувала квартиру), донька, племінниця, якась інша особа. Тобто коли особа не є власником житла, то справа про призначення субсидії обов’язково йде через комісію. Тому й інспектор запитує — хто власник житла, де він мешкає, чи він працює, чи є в нього ще якесь житло. Є ще причини, чому ми питаємо про дітей. Згідно з Кодексом про шлюб і сім’ю, діти зобов’язані надавати допомогу своїм немічним батькам, тому ми в акті пишемо, чи не інваліди їхні діти, чи спроможні надати допомогу. Крім того, соціальні інспектори мають право опитувати сусідів про особу, яка звернулася щодо надання їй субсидії, та отримувати інформацію з місця її роботи.

За словами посадовців департаменту соціальної політики Луцької міської ради, минулого року було складено 6300 актів. І лише 10% осіб подали у деклараціях недостовірну інформацію. Тому наголошують, що чесним людям, які не прагнули отримати підтримку від держави в обхід законодавства, нема чого боятися соцінспектора. Навпаки, часто саме він підказує громадянам, які пільги їм належать, надає консультації.