Депутатські пільги ніхто не відміняв, їх просто тимчасово призупинено

Якщо ти хоч раз був обраний депутатом Верховної Ради, вважай, що забезпечив своє безбідне майбутнє до кінця життя. Приводом для такого твердження є Закон «Про статус народного депутата». І заяви парламентарів про те, що вони, мовляв, також заощаджують на собі у нелегкі для країни фінансові часи і в бюджеті-2012 скоротили собі пільги, є повним блефом.

По-перше, зміни, що стосуються депутатських пільг, були внесені не у сам Закон «Про статус народного депутата», а у Закон «Про державний бюджет-2012». Іншими словами, вони є тимчасовими: відбудуться вибори — і ніхто не змусить уже новий склад парламенту обмежувати себе у якихось виплатах. Та й, якщо чесно, не надто вже себе народні обранці й обмежили.

Зокрема, депутати на наступний рік скасували право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі тримісячної зарплати в разі дострокового припинення повноважень парламенту (про яке дострокове припинення можна говорити! — авт.), а також на безкоштовний проїзд і провезення майна до місця проживання народного депутата і його сім’ї. Вони також відмовилися від права на безкоштовне паркування і провезення ручного багажу. Серед тимчасово скасованих пільг — обов’язкове державне страхування народних депутатів (цього року за страхування кожного з 450 нардепів заплачено по 9850 грн., загальна вартість угоди склала майже чотири з половиною мільйони гривень); виплата матеріальної допомоги депутатам на оздоровлення у розмірі подвійної місячної зарплати (це найбільша «жертва» — нардепи не отримають на літнє оздоровлення по 35 тисяч гривень кожний); виплата одноразової грошової компенсації для створення належних житлових умов (на останньому році «роботи» всі, хто хотів і міг, таку виплату вже отримав).

«Конкретно» зекономити нинішні депутати вирішили на своїх колишніх колегах. Адже Закон «Про статус народного депутата» забезпечує комфортне життя не лише чинним, але й тим народним обранцям, хто уже поза парламентом. Зокрема, він передбачає, що доки колишній народний депутат не знайде собі нову роботу, то держава виплачує йому щомісяця грошову допомогу: перший рік — у розмірі усієї нардепівської зарплати, у наступні (і так може тривати до пенсії за віком) — половину цієї суми. За даними парламентської бухгалтерії, в середньому один колишній нардеп отримує на місяць 15 тис. 717 грн.

У 2012-му цих виплат «ексів» буде позбавлено. Як і виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі подвійної місячної заробітної плати, виплати грошової допомоги у розмірі 12 місячних посадових окладів народного депутата у разі виходу на пенсію. Депутати також тимчасово скасували норму, яка дає право безоплатного проїзду раз на рік територією України залізничним, водним, повітряним або автомобільним міжміським транспортом депутатам-пенсіонерам, а також забезпечення депутатів-пенсіонерів путівками для лікування і транспортом для поїздок на лікування. Загалом же у 2011 році на пільги «ексів» було витрачено 86 мільйонів гривень бюджетних грошей. Про це повідомив керуючий справами апарату Верховної Ради Григорій Ситайло.

Зауважимо, що це в три рази більше, ніж сума, виділена у бюджеті країни на діабетиків (20 млн.) і дітей, хворих на ДЦП (10 млн.).

Як бачимо, дуже дорого обходяться народу його «слуги» навіть поза стінами Верховної Ради. Ще раз наголосимо, що ці пільги не скасовані — вони лише тимчасово призупинені на цей рік.

Зауважимо, на сьогодні ніщо не заважає нашим, у прямому сенсі «дорогим», народним обранцям законодавчо обмежити себе у пільгах і привілеях. Раніше вони на Конституцію посилалися: мовляв, зменшувати уже прийняті законодавчо соціальні гарантії не можна. Але після рішення Конституційного Суду 26 грудня 2011 року (коли було визнано абсолютно конституційним пункт, яким уряду надається право встановлювати розмір соціальних виплат таким категоріям громадян: чорнобильцям, дітям війни і особам, звільненим із військової служби) ніщо не заважає звузити соціальні гарантії і нардепам. Тим більше, що хто-хто, а вони цього не потребують: за інформацією політологів, нині у Верховній Раді «засідає» понад 300 мільйонерів. Так що лікуватись, оздоровлюватися та купувати собі житло ці добродії можуть за власний рахунок, а не за гроші платників податків.