На середню зарплату сім’ю можна одягнути хіба на секонд-хенді

Більшість мешканців нашого регіону вказують на погіршення матеріального становища. Про це свідчать результати опитування, яке у жовтні провело «Українське демократичне коло». Кожній десятій українській родині не вистачає грошей навіть на їжу. А понад 40% сімей хоч і можуть прогодуватись, але не мають достатньо коштів, аби придбати одяг чи взуття. Й справді, з нинішніми зарплатами одягнути сім’ю — справа не з легких, а особливо, коли потрібно «утеплятися» на зиму. «Відомості» спробували підрахувати, скільки коштів піде на зимове вбрання для молодої сім’ї з трьох осіб: чоловіка, дружини та 10-річної дівчинки.

Спершу вирушили на місцевий базар, оминули ряди з дорожчим товаром, попрямувавши на ті, де в основному перепродують речі з Хмельницького ринку. Обираємо взуття. Вартість зимових чоловічих черевиків із замінника коливається в межах 250-300 гривень. За шкіряні — зовсім коротенькі й зі штучним хутром усередині — просять 450, за дещо надійніші на вигляд — 500-650 гривень. Тепленькі жіночі чобітки з замінника вартують 250-350 гривень. Коротенькі мешти зі справжньої шкіри коштуватимуть щонайменше 600 гривень, за чоботи з довшими халявками просять 700-900 гривень. Ціна на дитяче взуття, хоч як дивно, мало відрізняється від ціни дорослого. На 10-річну дівчинку чобітки зі шкірзамінника вартують 200-300 гривень, залежно від оформлення. Шкіряне взуття — від п’ятисот гривень.

Переходимо до верхнього одягу. На шерстяні чи кашемірові пальта, дублянки, шуби навіть не дивимося: такі речі не для скромного бюджету. Зупиняємося на балонових пальтах і куртках. Чоловічу куртку можна придбати й за 400 гривень. Утім, такий виріб якістю не тішить: сумнівний на вигляд матеріал, найдешевший наповнювач, звідусіль стирчать нитки. Трохи якісніші куртки вартують близько 500-700 гривень. Жіноче вбрання дорожче. Найдешевше пальто довжиною до колін вдалося знайти за 500 гривень, одначе воно явно тонке на зиму. Пальта невибагливого дизайну та середньої якості вартують 700-800 гривень. За дещо якісніші та з цьогорічної колекції просять 1200-1500 гривень. За дитяче пальтечко доведеться віддати щонайменше 400 гривень, утім, як і в попередніх варіантах, воно не найкращої якості. Відносно хороше зимове вбрання для дівчинки вартує в межах шестисот гривень.

Отже, беремося за підрахунки. Для голови сімейства обираємо мешти за 500 гривень і таку-сяку куртку за ту ж суму. Для дружини — чобітки за 350 гривень і пальто за 700. Десятирічне дівча отримує чобітки з замінника за 300 гривень і пальто за півтисячі. В підсумку, щоби дуже скромно одягнути невеличку сім’ю, потрібно 2 тисячі 800 гривень. Це неабияке навантаження на сімейний бюджет, зважаючи на те, що середня зарплатня на Волині — 1962 гривні. Навіть якщо два члени сім’ї мають такий місячний дохід, а в сумі це 3924 гривні, то на прожиття залишиться трохи більше тисячі гривень. Враховуючи сучасну вартість комунальних послуг і харчів, наша сім’я ледве зводитиме кінці з кінцями.

Аби зекономити на взутті, ми обрали мешти з замінника. Втім, є місця, де подібні коштують дещо дешевше, як на ринку. Йдеться про магазини штибу «Шара», «Взуття на шару» й інші. Таких лише у центрі Луцька є п’ять, і скрізь завжди людно та гамірно. Це й не дивно: жіночі чобітки тут можна придбати навіть за 150 гривень, а найдешевші дитячі черевички — за 125.

— Я тут часто взуваю свою сім’ю, — розповідає одна з відвідувачок магазину. — В мене дочка-студентка та син-школяр, а тут можу хоч якось зекономити. От придбала доньці чоботи за 250 гривень, а синові — утеплені кросівки за 150. Не знаю, чи виходять зиму, проте на інші грошей просто немає.

Як бачимо, й справді можна скупитися дешевше, втім, є ризик, що посеред зими доведеться бігти ще за однією парою взуття. Аби спробувати зекономити більше, як і сотні волинян, рушаємо на секонд-хенд.

Придбати у Луцьку вживаний одяг є де: чого лишень вартий проспект Соборності, де близько десятка магазинів із секонд-хендом. Популярний цей товар і серед населення, адже чи не кожен із нас бачив чималенькі ранкові черги під крамницями з «гуманітаркою». Та все ж меккою секонд-хенду є частина Центрального ринку. Тут ми й намагалися підшукати щось для «нашої» сім’ї. Для 10-річної дівчинки знайшли шкіряні чобітки. Взуття трохи підтоптане й вартує 90 гривень. Набачили чоловічі та жіночі мешти по 150 гривень. Взуття шкіряне, має сліди від попереднього власника.

— З чобітками для дівчинки вам пощастило, — каже постійна відвідувачка секонд-хендів Анна. — Чоловіче та жіноче взуття, якщо поставити собі за мету, можна знайти й дешевше. Узявши трохи гірше на вигляд, можна вкластися й у 50-60 гривень. Наприклад, я торік придбала шкіряні зимові чобітки всього за 60 гривень. Утім, аби за копійки купити якусь річ, треба частенько заглядати й сюди, на ринок, й у магазини. До речі, у магазинах досить пристойний товар можна купити на вагу.

Потинявшись іще рядами ринку, надивились і верхній одяг: дитяче та жіноче пальта за 100 та 200 гривень відповідно. Також натрапили на непогану балонову чоловічу куртку за 100 гривень.

Якщо вдягнути «нашу» сім’ю на зиму у вживані речі, доведеться витратити 790 гривень. У такому разі в сімейній казні ще лишаться кошти на життя. Отже, маємо те, що за середню зарплату сім’ї тільки й лишається одягатися на секонд-хендах.