Тендери виграють не кращі, а спритніші

Контрольно-ревізійне управління у Волинській області за дорученням Волинської облдержадміністрації та прокуратури Луцька провело перевірку в управлінні освіти Луцької міської ради щодо закупівлі картоплі для дошкільних навчальних закладів. Порушень у тендерній процедурі не знайдено. Про це йдеться у листі КРУ до заступника голови Волинської ОДА Станіслава Ющика, опублікованому в ЗМІ. Як може бути, що за бюджетні гроші купили картоплю за ціною вдвічі дорожчою, ніж ринкова, та при цьому не виявили жодних порушень — з’ясовували «Відомості».

Для початку зазначимо, що сама суть тендерних процедур полягає у виборі кращих умов (по ціні, якості тощо) для розпорядження бюджетними коштами. У нашій же державі зуміли все поставити з ніг на голову. Всі співрозмовники «Відомостей» щодо проведення тендера однозначно стверджували: на конкурсі купують дорожче, ніж без нього. Чому так трапляється? Перше, що спадає на думку, — система державних закупівель дуже корумпована та працює на «відкатах». Згідно з даними Держкомстату, в 2011 році на держзакупівлі передбачено витратити 321 мільярд гривень. Гроші чималі. Та що там говорити про масштаби держави! На Волині, за словами заступника голови ОДА Віталія Карпюка, тільки на придбання продуктів харчування у бюджетні установи виділять 132 мільйони. Ще 30 мільйонів має розподілятися за чорнобильськими програмами. Це ж сила-силенна грошей!

Як тут не спокуситися та не купити ту ж картоплю по 2 гривні 42 копійки за кілограм у той час, коли фермери продають її оптом по гривні 20 копійок?! Це ж посередник на кілограмі має щонайменше гривню чистого навару! А порахуйте, яка сума виходить, коли купують 200 тонн. Виникає питання: куди дивиться міська влада? Адже гроші виймаються з міського бюджету.

— Міська влада також невдоволена такою ціною, — прокоментував «Відомостям» перший заступник Луцького міського голови Святослав Кравчук. — Річ у процедурі тендера. Сьогодні все на собі замикає Київ. Якби питання віддали місцевій владі, то, я впевнений, ми змогли б на території Волині придбати овочі набагато дешевше. Сьогодні лікарні закупили картоплю по 1,75-1,9 грн. із доставкою — вони тендер не проводять. А закупівлі у дитячі садочки ми змушені були здійснювати через тендерну процедуру, бо сума тут перевищувала сто тисяч гривень. А розбити її на частини ми також не можемо: це вже називається зловживанням службовим становищем і корупцією.

— Мені здається, вся ситуація — через недовіру до органів місцевого самоврядування, які відповідають за ефективне використання коштів і зацікавлені у тому, щоб при мінімальних затратах були закуплені якісні продукція та послуги, — провадить далі пан Кравчук. — Київ може замикати на собі тендери, де фігурують кошти державного бюджету, як-от будівництво 27-ї школи, дороги у «Ягодині» тощо. Місцеві ж тендери хай залишаються під опікою місцевої влади. Тепер щодо горезвісного тендера на картоплю. Не всі фермери хочуть мати справу з державним або міським бюджетом. Це по-перше. По-друге, умови були такі, що картопля має зберігатись у того, хто виграє конкурс, а він її розвозитиме своїм транспортом по всіх дитячих садочках. Я думаю, що саме це було однією з тих причин, чому дуже багато людей не захотіло мати справу з тендером. Адже перший конкурс із закупівлі бульби провалився. Це вже був другий. Тепер виникла складна ситуація з гречкою: закупили по 14 гривень, а зараз такої ціни немає. Якщо постачальник не відмовиться від неї, змушені будемо розірвати договір. А це значить, що доведеться цілий місяць чекати, доки пройде тендерна процедура. А діти тим часом будуть без гречки. Це просто нонсенс.

Святослав Кравчук запевнив, що у Луцькій міській раді готові співпрацювати безпосередньо з виробником, адже вигідніше мати справу з людьми, які самі вирощують продукцію.

— Вже у грудні ми даватимемо оголошення про проведення тендера на закупівлю картоплі для дитячих садочків до травня, а також молодої картоплі до вересня (цього року ми були без молодої бульби, бо конкурс був зірваний). Запрошуємо виробників.

У тому, що на конкурс прийдуть виробники, в управлінні економіки сумніваються: процедура надто складна. І новий Закон України «Про здійснення державних закупівель» її не спрощує.

— Люди не хочуть зв’язуватися з тендерною процедурою, бо вона складна, — зазначила старший інспектор головного управління економіки ОДА Емілія Грищук. — Закон вимагає від учасника оприлюднювати всю документацію стосовно торгів (оголошення, протоколи, звіти, документацію тендерних торгів) у певні терміни. Мусиш у них вкластися. Не додзвонився у назначений час до «Вісника державних закупівель», якийсь документ вчасно не опублікували — знову всю процедуру треба починати спочатку.

Спеціаліст зазначила, що нове законодавство зовсім не полегшило життя учасникам тендерів щодо подання документів.

— Із закону, по суті, викинули подання лише трьох незначних документів, — сказала Емілія Вінцилівна. — Основна ж частина їх залишилася. Приміром, на конкурс треба подати документи, що підтверджують кваліфікацію. А стаття 17! У ній ідеться про те, що людина не може бути учасником торгів, якщо притягувалася до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, якщо виявлено факт її участі в змові й таке інше. Тобто учасник повинен подати довідки, що він не був притягнений до відповідальності та не брав участі в антимонопольних змовах. Якщо першу ще можна взяти у міліції, то другу видають лише в Антимонопольному комітеті у Києві. Взагалі, тендерна процедура передбачає подання до ста різноманітних довідок. Який виробник буде їх стільки збирати?

Дійсно, прості виробники не готові йти на конкурс за таких умов: надто клопітка ця справа. І цією дикістю законодавства (інакше назвати важко) сповна користуються «навколотендерні» ділки. Вони точно знають, де та яку довідку, сертифікат узяти, в який день і куди зателефонувати й оприлюднити документ. От і виходить, що на тендері перемагають не ті, в кого ліпша пропозиція, а ті, у кого кращі документи. І ціна тут ролі не грає.