Квартири під офіси використовують переважно бізнесмени-початківці

Перші поверхи житлових будинків зазвичай займають перукарні, аптеки, піцерії, нотаріальні контори. Така практика поширена не лише в Луцьку, а в цілому по Україні. Навіть у новобудовах уже кілька років вважається нормою, якщо на першому поверсі знаходиться невеликий магазин, салон краси, а то й цілий фітнес-центр. А от народні депутати вважають, що це незаконно. Вже й закон відповідний прийняли, мовляв, офісам у квартирах не місце, а хто проти — платіть штраф, причому неодноразово.  «Відомості» з’ясовували, чим можуть обернутися такі новації для підприємців. Невже у пошуках аптеки доведеться обійти півміста, а десятки бізнесменів стануть «безпритульними»?

Поки народні обранці міркували, чи ухвалювати закон, думок назбиралося безліч і доволі різних. Президент Спілки фахівців із нерухомості Олександр Рубанов нещодавно заявив у засобах масової інформації, що такі зміни можуть ухвалити в інтересах власників офісних центрів. Кажуть навіть, що це робиться з метою наповнити бюджет, мовляв, переведення квартир із житлового в нежитловий фонд стало основною причиною зміни Житлового кодексу.

Пан Рубанов зауважив, що великі банки та страхові компанії, нотаріальні контори, аптечні пункти й інші підприємства, які мають невеликі відділення в будинках, змінили цільове призначення вже давно. Проте залишилося ще безліч неврахованих підприємців, на яких чиновники можуть непогано поживитися.

Столичні юристи радять депутатам переглянути законопроект, бо нинішній його стан доволі розмитий. Виходить, що в результаті дотримання норми закону всі підприємці будуть змушені виселитися з житлових будинків. Тут ідеться ось про що: якщо приміщення проектувались як нежитлові або особа в установленому порядку перевела їх у нежитловий фонд, то заборона на їх використання буде протизаконним обмеженням права власності.

Крім того, таке рішення може додати клопоту тим, хто захоче перевести свої квартири у нежитловий фонд. Такої думки дотримується і начальник луцького управління розвитку підприємництва Олександр Козлюк. Чиновник каже, що закон не має зворотної дії, тож усі, хто змінив цільове призначення приміщення, проблем не матимуть. Ідеться ж про тих, хто це ще не зробив або в процесі виготовлення документів, а помешкання використовує як офіс.

Проектант однієї з луцьких установ Іван Б. повідав «Відомостям» про особливості процедури зміни цільового призначення приміщень. Виявляється, що йдеться про кількатисячну суму. На одну лише документацію землевпорядній організації за виготовлення проекту землеустрою та відведення земельної ділянки, генерального плану, додатка до рішення сесії та договору оренди доведеться викласти як мінімум дві з половиною тисячі гривень. Потім орендарю треба буде платити за висновки, тобто погодження зі службами. За нашими підрахунками, наймачу ще добряче повезе, якщо він вкладеться у п’ять тисяч гривень. Сума чимала й вигідна міській казні.

«Відомості» натрапили на жінку, яка кілька років тому, починаючи підприємницьку діяльність, змушена була орендувати квартиру. Мирослава С. на той час розповсюджувала косметику, а коли зустрічей із клієнтами стало надто багато, запрошувати їх додому було незручно. Довелося діяти таємно від закону — влаштувати так званий офіс на квартирі. Коли ж розкрутилася, розповідає жінка, і фінансові можливості дозволили орендувати справжній офіс, перекочувала у готель «Лучеськ», де за кімнатку з «совдепівськими» умовами просили 1200 гривень на місяць. Тепер пані Мирослава — власниця жіночого клубу, а офісне приміщення орендує в самісінькому центрі міста за чотири тисячі гривень на місяць.

З’їхати з офісу-квартири довелося й лучанину Максиму Б. Хоча, за великим рахунком, для його діяльності офісне приміщення не дуже й потрібне. Та якби не проблеми (чоловік не захотів зізнаватись, які конкретно), він би й досі працював на квартирі.

— Робота логіста — знайти вантаж і скоординувати водія. Це не потребує особливих умов, головне, щоб був Інтернет, мобільний телефон і факс. Усе решта — другорядне, — розповів пан Максим.

Тепер же логістичній міні-фірмі, що складається з директора, бухгалтера та логіста, доводиться тіснитися в офісі, ділячи його з магазином вікон.

Зауважте, що таких підприємців-початківців у провінційному Луцьку не так багато, інша річ — великі міста. Проте дізнатися бодай неофіційну статистику про фірми в житлових будинках «Відомостям» не вдалось. Але точно відомо одне: всі перукарні, аптеки та магазини, якими, наприклад, яскравіє проспект Волі, не отримали б дозволів на свою діяльність, якби не змінили цільове призначення приміщень.

Отже, лучани можуть спати спокійно: зручних аптек і магазинів у їхніх будинках ніхто не закриватиме. А підприємців навряд чи набагато поменшає. До всього ж не так у Луцьку й багато офісних центрів, аби чекати на масштабне «винюхування» бізнесменів-квартирників.

P.S. Коли матеріал уже був готовий до друку, стало відомо, що Президент Віктор Янукович ветував Закон України «Про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР щодо визначення житлової та загальної площ об’єкта житлової нерухомості».

У своїх зауваженнях Президент України наголосив, що заборона власникам квартир здавати в оренду комерційним установам, різко звузить можливості малого та середнього бізнесу.