Цигаркова залежність вбиває дітей

23 квітня 2009, 14:24

Джерело: Відомості

«Прикрась собою життя»! Саме так рекламодавці через миле обличчя кароокої красуні рекламують цигарки. Благо, що не курю й на таку рекламу не поведусь. А скільки дівчат та хлопців потрапляють на цей гачок! В цивілізованих країнах шанують здоров’я своїх громадян і роблять усе, щоб скоротити кількість курців, тим більше неповнолітніх. У нас — все навпаки. Хоча цю проблему обговорюють всюди. Над її вирішенням дискутують медики та психологи. Але, як писав один відомий байкар: «А вiз i нинi там!». Які ж заходи можуть викорінити цю хворобу, жертвами якої стають не лише дорослi, але й пiдлiтки, «Відомості» вирішили дізнатися, вдавшись до невеликого експерименту. Ледь вговоривши 14-літнього Дениса, вирушаємо в пошуках закладів, які продають цигарки неповнолітнім. Перший «піддослідний» кіоск у Луцьку на проспекті Перемоги — і пачка «Честера» в руках. Малий неабияк здивувався: по-перше, там приліплена вивіска «Продаж цигарок неповнолітнім заборонено» (чому ж продали?). А по-друге, «чемна» продавець, поцікавившись, чи це йому насправді потрібні цигарки, на що отримала ствердну відповідь, все одно простягнула пачку. 5 гривень виторгу — і 5% в кишені (а це аж 25 коп.!). Десяток малолітніх покупців на день — гривня-дві заробітку... На дитячому здоров’ї. Наступна «жертва» на проспекті Перемоги — міні-маркет «24 години». А там — зась. «Я дітям цигарки не продаю», — заявила продавець. Це добре. Один свідомий продавець — десяток малолітніх покупців залишаться без модного цибака в зубах. І 5 гривень зекономлять на «Снікерс» (саме стільки в середньому коштує пачка цигарок). У кількох кіосках міста (на зупинці «РАГС», «Там-там», та на проспекті Волі біля університету) 14-літньому хлопцеві у продажі сигарет продавці відмовили. «Наш край», супермаркет на проспекті Соборності, теж закон не порушують: там здійснюється продаж під пильним оком охоронців. І ще в одному супермаркеті з такою ж назвою на вул. Шевченка не вдалося зробити покупку. Зате на вулиці Чернишевського, де знаходиться невеличка крамниця та кіоск з усілякою всячиною, продають цигарки й пиво кому завгодно і скільки завгодно. Це — найбільш вживаний товар, а відтак — прибутковий бізнес. Дарма, що «споживачі» — діти. Молоді дівчата, заробляючи свої проценти в кіоску і цілими днями гортаючи глянцеві журнали, які аж пістрявіють від нав’язливих реклам цигарок, навіть не задумуються над тим, що жоден прибуток і заробіток не має вартості, коли мова йде про здоров’я дитини! Не знають, напевно, вони й про те, що тютюн — це наркотик, який чомусь залишається легалiзованим. Щоб організм дитини звик до куріння, достатньо двох днів. Сьогодні, за міжнародною кваліфікацією хвороб, куріння виділено в окрему нозологію (тобто як окреме захворювання). Назва цієї нозології — нікотинова інгаляційна токсикоманія. Разом із алкогольною та наркотичною залежністю тютюнову зараховано до категорії розумових та поведінкових розладів, спричинених використанням психоактивних сполук. — Це епідемія, що має потребу в системній боротьбі, — каже Борис Пікун, начальник кримінальної міліції у справах дітей Луцького міськвідділу. — Немає розуміння проблеми й у продавців, які неповнолітнім вільно реалізовують тютюнові вироби. Каральними заходами відносно підприємців або школярів проблеми не вирішити. Парадокс у тому, що Адміністративним кодексом України передбачено покарання за продаж цигарок неповнолітнім, а розгляду справ у місті — ні (гл. 17 ст. 218 — адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99…)! Отож, нам залишається «помахати пальчиком», тобто насварити, написати подання про правопорушення на міського голову, звернутись із відповідною заявою у спілку захисту прав споживачів. Ці структури повинні відреагувати відповідно. — Ми розробили серію заходів, які стосуються пропаганди, тобто надання інформації про небезпеку куріння, — запевняє начальник у справах неповнолітніх Луцької міської ради Федір Шульган. — Проводимо з учнями тренінги, бесіди, виховні години, показуємо фільми про результати паління. Але такий «досвід» діти можуть перейняти не лише на вулиці чи в шкільному середовищі, а й вдома, де курцями є батьки. Отже, повинна бути заборона в сім’ї. Влада неспроможна подолати тютюнову епідемію серед школярів. Хоча нещодавно, у березні, провівши спільно з кримінальною міліцією у справах дітей рейд, і перевіривши у вечірні години 24 об’єкти господарювання, у жодному з них правопорушень не виявили (дивно? — авт.). Якщо мешканці міста десь зафіксують незаконний продаж тютюну й алкоголю, вони можуть поскаржитися в міську раду. Сьогодні кількість торгових точок із продажу тютюнових виробів перевищують число спортивних закладів у сотні разів. То, можливо, владним структурам треба сформувати для неповнолітніх мешканців міста середовище, спрямоване на пропагування здорового способу життя? Бо яким же буде майбутнє наступних поколінь? Не таким вже й світлим, а, радше, туманним від цигаркового диму? Та й скільки триватиме ця ситуація? Певно, доти, доки існуватимуть тi, хто отримує вiд цього бізнесу величезні прибутки за рахунок чужого здоров’я. Здоров’я наших дітей.