Україну у світі перестали вважати повноцінною державою
Таку думку висловили вітчизняні політологи, підсумувавши роботу Віктора Ющенка на посту ПрезидентаВосени офіційно стартує передвиборча президентська кампанія, хоча де-факто розпочалася вона давно. Народ, втомлений і розчарований безперервними політичними баталіями, намагається ігнорувати будь-яку агітацію. Але робити цього не варто, адже піар — «чорний» і «білий» — ллється з усіх-усюд, і хочемо ми того чи ні, а вибирати доведеться. Найкращим для України був би варіант виборів в один тур, максимум — у два, щоб змагання за пост глави держави не перетворилося на затягнуту епопею. Принаймні так вважають провідні вітчизняні політологи, які у всіх регіонах країни проводять «круглі столи» на тему «Управління кризою чи криза управління: Україна напередодні п’ятої президентської кампанії». На Волині фахівці «Українського Центру глобальних та національних стратегій», Всеукраїнської асоціації політичних наук, Київської школи політичного сценування і фонду «Українська перспектива» говорили про підсумки правління Віктора Ющенка, світову фінансову кризу і фаворитів та аутсайдерів майбутніх президентських перегонів. — Метою цих «мозкових атак», у яких беруть участь незаполітизовані, безпартійні експерти, є системний аналіз політичних процесів, — наголосив модератор проекту, президент Центру глобальних та національних стратегій Василь Базів. — Ми пробуємо дати об’єктивну оцінку провідним політичним гравцям і скласти середньотерміновий прогноз розвитку України. Нині це дуже важливо, оскільки для держави настав переломний момент — існуючий режим на чолі з Ющенком у стані агонії відходить в інший світ, і українцям треба дати відповідь на запитання: «Якою буде Україна після Ющенка?». З 2004 року олігархат і корупційні схеми у країні доведені до абсолюту. Нинішня Україна важко піддається визначенню сучасної держави, а швидше нагадує «безхозну» територію, на якій безкарно правлять бал кілька кримінальних кланів. Україну не випадково називають Росукренергоінкорпорейтд, оскільки доведено, що більшість кандидатів у президенти — ставленики газових «сірих кардиналів» Дмитра Фірташа і Семена Могилевича. Доцент кафедри політології Волинського національного університету Йосип Надольський зауважив, що найбільша проблема країни — відсутність справжніх лідерів. — У нас є вожді, але вони зовсім не підходять для демократичного суспільства. Голова Всеукраїнської асоціації політичних наук Валерій Бебик додав, що об’єднуючих факторів в Україні дуже мало. — Правові методи управління у нас не діють, змагаються не політичні особистості, а триває боротьба повноважень через невизначеність на конституційному рівні. Релігійний чинник українців тільки роз’єднує, християнство не працює в інтересах національної держави. Утримує державу від розпаду лише ментальність, яка, зокрема, дозволила нам змиритися з тим, що сподівання Майдану не справдилися, серйозних змін не відбулося. Після цієї думки Валерія Бебика дехто з політологів заперечив, що українців об’єднує зовсім не ментальність. Спільними є три бажання — жити краще матеріально, тобто бути забезпеченим усіх необхідним, жити в екологічно чистій і без розгулу злочинства країні. До цього проректор з наукової роботи Луцького національного технічного університету Василь Шваб’юк додав, що чимале значення має ідея — треба поставити перед політиками завдання збудувати Україну для українців, бо ідейно ущербні люди ні на що не спроможні. — Єдиний позитив «помаранчевої революції» у тому, що вона стала початком зародження громадянського суспільства, — зазначив директор фонду «Українська перспектива» Олексій Подольський. — До цього народ чекав, що влада на тарілочці подасть їм хороше життя. А після розчарування Майданом ніхто вже не очікує на появу якогось спасителя, біля керма держави хочуть бачити адекватного керівника, який здатен відповідати на виклики часу. Ющенко таким не є. Його майже відразу «підсадили на голку» залежності від російських енергоносіїв. Україні потрібне кардинальне оновлення політичного класу, який би не складався із братів, кумів, знайомих і так далі. Наш парламентаризм походить, напевно, від імператора Калігули, який записав у сенатори свого коня. Європейська ж демократія тримається на рублених головах королів, влада там цивілізована, бо суспільство постійно тримає її за горло. Підсумувавши «досягнення» Віктора Ющенка на посаді Президента, Василь Базів озвучив кілька варіантів розвитку подій до і після виборів. — В Україні зараз панує олігополія, тобто влада кланів. Секретаріат президента перетворився на своєрідну біржу, де можна купити або продати будь-яку посаду чи державну нагороду. А поки що діючий Президент прикривається маскою псевдопатріотизму: наприклад, па-м’ятник Голодомору, вартість якого 1 млрд. грн., — найдорожчий у світі. На цей проект, який не дуже відрізняється якістю від якогось монумента у райцентрі, витрачено 80% річного бюджету Міністерства культури. Віктор Андрійович у своїй роботі, напевно, керується принципом Нерона: якщо Римом не можна управляти, то його треба спалити. Ющенко зробив ставку на олігархів, тому не дивно, що, за даними соцопитувань, його підтримують 2-3% виборців. Тому нинішні вибори — це дуель двох фаворитів — Тимошенко і Януковича. Зрештою, так було і в усіх попередніх чотирьох президентських кампаніях, коли у спір двох не зміг втрутитися жоден третій. Якщо переможе Янукович, варто чекати консервації існуючого корумпованого ладу і занепаду економіки. Якщо переможе Тимошенко, в України з’явиться шанс на певні зміни. Позиція Західної України на останніх президентських перегонах була вирішальною. Але тоді, у 2004-му, вибирати не було з кого. Тепер же, якщо Галичина виступить консолідовано, то президентом стане Тимошенко. А якщо електорат західних областей віддасть значну кількість голосів аутсайдерам (так званим технічним кандидатам), президентом може стати Янукович. Не виключено, що методом «домальовування» необхідні відсотки зарахують і Ющенку.
