Чи скасують пільги українцям?

Пільги — тема делікатна. З одного боку, в Україні дуже багато різних категорій пільговиків: за опублікованими у ЗМІ даними, щоб «прогодувати» всіх соціально незахищених потрібно 70 мільярдів гривень. З іншого — всі бачать, у яких розкошах живе нинішня політична еліта та скільки мільярдів йде на її утримання. Пільги урізати, звичайно, треба. Та чи з того краю почали різати? Навряд чи дійшло б до штурму Верховної Ради, якби йшлося, скажімо, про обмеження пільг працівників міліції, прокуратури, суддів, народних депутатів тощо. Такий крок влади здобув би, швидше за все, масову підтримку народу. Проте зекономити бюджетні кошти вирішили по-іншому. Повністю їх ніхто не забирає — просто хочуть обмежити. Інакше кажучи, планують надати Кабміну право у ручному режимі регулювати видачу пільг. Мовляв, є гроші в бюджеті — є виплати, немає грошей — немає виплат. Що значить для простих волинських сімей прийняття законопроекту №9127, з’ясовували «Відомості».

В Афган добровільно ніхто не  рвався

— Нас, молодих хлопців, у Афганістан направила держава, — поділився з «Відомостями» голова Волинської обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану Григорій Павлович. — Багато хто повернувся на батьківщину в гробі. Тисячі втратили здоров’я. Законодавчо держава надала афганцям статус ветеранів війни. Дала і відповідні пільги. Чи багато це? Сьогодні на Волині нараховується 3150 учасників бойових дій в Афганістані, Чехословаччині, Іраку тощо. З них афганців — дві тисячі. Щороку втрачаємо 40 наших побратимів. Уже з початку 2011-го ми поховали 24 афганці. Так що ми наполягатимемо на тому, щоб залишити закон без змін.
«Відомості» ознайомилися з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», прийнятим іще у 1993 році. Учасникам бойових дій передбачено пільги за 22-ма пунктами. Деякі з них, до речі, фактично дублюють один одного. Ще є низка таких, які не передбачають грошових виплат із бюджету. Наприклад, згідно з п.12 ст.12 цього закону, колишні афганці мають право «використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік».

— Мій чоловік має статус учасника бойових дій, — розповіла дружина луцького афганця Оксана Михайлівна. — Він користується правом безплатного проїзду в маршрутках. Також платимо 25% вартості комунальних послуг. Чоловік отримує щорічну матеріальну допомогу до 9 Травня. От, власне, і все.

За великим рахунком у масштабах держави пільги, які отримують колишні афганці, — мізер. Але для окремо взятої сім’ї — це суттєві гроші. Що платити 700 гривень за комуналку, а що 200 — є різниця. Особливо у волинських реаліях.

Чорнобильці не можуть «достукатися» до чиновників

Якщо з афганцями більш-менш усе зрозуміло — або ти був у Афгані, або не був, та й кількість їх не така вже й велика, то до «чорнобильських» пільг питань є безліч.

Насамперед це стосується статусу чорнобильців. Адже тут виокремлюють ліквідаторів, переселенців та осіб, які проживають на забруднених територіях. За словами заступника голови Волинського обласного добровільного товариства «Спілка Чорнобиль» Ростислава Кухтея, якщо у 2009 році статус потерпілих мали 153 тисячі 419 осіб, то станом на 1 січня цього року на обліку знаходиться 150 тисяч 830. Із них 2400 безпосередніх ліквідаторів. Тобто тих, кому держава сказала «треба». Решта ж проживає на «забруднених» територіях. На їхні пільги з державного бюджету, за словами Кухтея, йде понад 70 мільйонів гривень. Урізати ж перш за все хочуть виплати інвалідам Чорнобиля. Тобто тим, хто втратив здоров’я, виконуючи наказ держави. Як саме збираються зменшити виплати — видно з порівняльної таблиці. В грошовому еквіваленті це означає зменшення пенсії інвалідам-чорнобильцям залежно від групи на 240-480 гривень. 

З іншого боку, в Україні є тисячі людей, які проживають у так званих «забруднених зонах». І от тут є можливості для економії. Адже не секрет, що у наших «чорнобильських» районах цілі сім’ї офіційно не працюють, а живуть лише з соціальних виплат. Не приховують цього й у ВОДТ «Спілка Чорнобиль».

— Ми розуміємо, що у системі чорнобильських пільг треба щось змінювати. Та, на нашу думку, спочатку треба провести перереєстрацію чорнобильців через видачу нових посвідчень. По-друге, потрібно завершити обстеження земель щодо забруднення та провести дозиметричну паспортизацію населених пунктів. Це дасть змогу з багатьох із них зняти статус забруднених територій, — зазначив Ростислав Кухтей. — Це вивільнить значну частину коштів. За нашими підрахунками, економія становитиме у межах 50-60 мільйонів гривень. У області такі роботи вже розпочаті. Для їх завершення виділено 300 тисяч гривень. Там же, де виявлять продукти харчування з перевищеним вмістом радіонуклідів, ми пропонуємо ввести постійний дозиметричний контроль.

Пан Кухтей наголосив, що у обласній спілці готові йти на компроміс із урядом і мають конкретні пропозиції. Їх пітримує переважна більшість чорнобильців.

— Ми пропонуємо встановити пенсії ліквідаторам та інвалідам на рівні чотирьох-п’яти тисяч гривень (нинішній закон передбачає сім тисяч), залишити безкоштовне медичне обстеження, безплатний відпуск ліків за рецептами й оплату дорогих операцій. І у нас навіть є пропозиції, де взяти на це гроші. Так, сьогодні кожен, хто проживає на забрудненій території, отримує щомісячну компенсацію від держави в обсязі 2 грн. 10 коп. на харчування та 10 грн. 50 коп. за те, що працює у «зоні». Зрештою, для окремої людини ті 12 гривень 60 копійок нічого не вирішують. Одначе в масштабах області «набігає» до 10 мільйонів гривень. Ці гроші ми пропонуємо перерозподілити на відпуск ліків за рецептами, оплату дорогих операцій, зокрема на серці, онкологічних тощо. Цим можемо врятувати життя сотням чорнобильців. Із цією ідеєю ми вже три роки пробуємо «достукатися» до влади у Києві. Поки нас не чують.
Як бачимо, столичні чиновники наразі воліють іти шляхом найменшого супротиву — зменшити й урізати всім без розбору.

Держава витрачає кошти на власний апарат

Прикметно, що «урізати» пільговиків хочуть на фоні оприлюднення бюджету-2012. За словами експертів, бюджет абсолютно лобістський. Зокрема, як зазначив комуніст Євген Царьков, у видатках на Євро-2012 значиться пункт «Хокей України». На нього планують виділити два мільярди гривень! Але ж у нас планують провести чемпіонат із футболу. До чого тут хокей? Або на «фундаментальні й прикладні дослідження та розробки у сфері державного управління» планується використати 3,5 мільярда гривень. Голова фракції правлячої Партії регіонів Олександр Єфремов, який вийшов до протестувальників, зазначив, що їхні пільги обходяться Україні у 10 мільярдів. За його словами, для бюджету держави — це нечувана сума. Але, якщо порівняти ці цифри та потреби, на які вони мають піти, то 10 мільярдів для тисяч українців — це крапля в морі. Тождепутатам є над чим подумати.
Або наведемо інші цифри. Для високих чиновників — депутатів, міністрів, працівників Адміністрації президента — планують виділити на медичне обслуговування 2,6 мільярда, натомість на медичні заклади всієї України — лише 2,8 мільярда. На прокуратуру, МВС, СБУ — 18 мільярдів. Більше, ніж на медицину й освіту, разом узяті. Це означає, що утримання чиновників обійдеться державі дорожче, ніж програми для населення.

За словами експертів, після прийняття бюджету-2012 кількість громадян, які живуть за межею бідності, збільшиться з нинішніх 24% до 27%. Тобто бідним стане кожен четвертий  українець.