Львів у 18-й раз приймав книгоманів

Протягом чотирьох днів місто Лева приймало шанувальників книги з усієї України та 25 країн світу. Найновіші видання, авторські зустрічі, автограф-сесії письменників — усе це та багато іншого чекало на відвідувачів 18-го Форуму видавців у Львові. До програми ввійшли Львівський міжнародний літературний фестиваль і Міжнародний фестиваль перекладів «TRANSLIT», бізнесовий і бібліотечний форуми, книжковий ярмарок і фестиваль «Молода Республіка Поетів».

Традиційно зустрічав відвідувачів наймасштабнішої літературної події року зелений «Запорожець» із братами Капрановими. Уже вкотре письменники практикують таку манеру популяризації своїх книг. Як каже Дмитро Капранов, ця форма найкраще зближує їх із читачами, адже протягом цілого дня можна не лише придбати книгу з рук самих письменників, а й поспілкуватися з ними. Цьогоріч славнозвісні близнюки презентували нове видання — «Щоденник моєї секретарки».

Таким був старт. А далі були ворота у «книжковий рай», яким на кілька днів стали Палац мистецтв і подвір’я Палацу Потоцьких. Що там казати — свої доробки представили понад 250 видавництв. Найти літературу для себе міг кожен — від домогосподарки до поважного науковця. Та й ціни «від виробника» тішили, чимало видань коштували на добру десятку гривень менше, ніж у книгарнях.

Серед такої кількості видавництв вдалося знайти і рідне — «Волинська книга». Заступник голови правління з видавничих питань Волинської обласної друкарні Світлана Політило поділилася своїми вражаннями від львівського форуму:

— Програма цьогоріч дуже насичена: багато заходів, багато різнопланових учасників — усюди й не встигнеш. Є хороші семінари в межах бізнес-форуму щодо актуальних питань. Піднімає настрій і сама атмосфера Львова — тут люблять, шанують і купують книгу, — зазначила вона.

Також пані Політило додала, що видання «Волинської книги» давно мають своїх шанувальників. Найбільшим попитом користуються історична, краєзнавча література, книги з фольклору й етнографії. А одним із найпопулярніших видань є «Україна і Литва у 14-16 століттях».

Придбати свіженьку книгу — добре, та ще краще, коли тобі її підпише сам автор. Щодня на форумі відбувалося надцять автограф-сесій та презентацій і від метрів сучасної української літератури, і від новоспечених письменників. Кілька нових видань презентувала й Марія Матіос. У коментарі письменниця зізналася, що, оскільки вона боржниця Луцька, то планує таки відвідати наше місто. За її словами, такі фестивалі, безперечно, корисні й для письменників, бо це нагода зустрітися з читачами й отримати нові враження.

— Мене дивує все. Вчора вразило ім’я дівчини, якій підписувала книгу. Її звуть Петрунелла. Я в житті не чула такого імені. Виявляється, вона народилася на свято Петра й Павла — і за християнською традицією її так назвали. Це цікаво. Може, колись особа з таким ім’ям з’явиться у моїй книзі, — каже Матіос.

І справді, вражень від форуму може вистачити на цілий рік. Історія тут гармонійно переплітається з найновішими досягненнями техніки. Так, на сходах Палацу Потоцьких «Іван Федорович» із помічником віддруковує на станку XVIII століття першу сторінку з «Апостола». Техніка — високий друк, яким іще у XVI столітті користувався знаменитий першодрукар. А майже поруч продають популярні зараз електронні книги «PocketBook», зважте, українського виробництва. Представник компанії Олексій Авраменко зазначив, що хоча такі пристрої — не продукт масового вжитку, та на форумі знаходять своїх покупців. Пан Олексій також повідомив, що будь-яку книгу для електронного носія можна скачати в Мережі за 10-20 гривень.

— Розумієте, колись були глиняні таблички, папірус, пергамент, а потім — паперова книга. Зараз на зміну приходить електронна книга. Неважливо, який носій — головне, аби читали, — каже Авраменко.

Вдалося натрапити й на волинських письменників Надію Гуменюк і Володимира Лиса. Вони зауважили, що цьогоріч книги купують не так жваво, як раніше.

— Я повторював і повторюватиму: треба якісь нові форми пропагувати, приносити щось нове. Бо з року в рік: фестивалі, зустрічі, презентації — і все. А потрібно ще щось таке, аби привертало увагу до форуму, було б незвичайним, — ділиться ідеями Володимир Лис.

Утім, сказати, що все так уже звично та нецікаво на книжковому форумі, не можна. Лише за один день у атмосфері книг і книгоманів кореспонденту «Відомостей» вдалося надибати чимало цікавинок. Усе більше видавництв і авторів намагалися якось вирізнитися. Хтось презентував свої книги в цікавих костюмах, видавництва вражали оформленням стендів і торгових майданчиків. До одних заманювали дівчатка, перевдягнені у метеликів, до інших — цікаві архітектурні форми. Не менш оригінальними були й дійства. Так, протягом трьох днів працювали над спільними перекладами один одного з української на англійську й навпаки британські та наші поети. Досить оригінальний проект у межах форуму розпочали письменник Юрко Винничук із британським ілюстратором Люком Пірсоном. Вони задумали створити такий собі комікс на оповідання Винничука «Ги-ги-ги».

— З Винничуком ми зійшлися на тому, що працюватимемо над ілюструванням одного з його творів, який переповнений чорним гумором. Мені здалося, що «чорнуха», яка є у творі, досить добре втілиться у коміксі, — каже Люк Пірсон. — Три дні я створював малюнки до цього твору, гуляючи Львовом. Я був у психлікарні на Кульпарківській і зробив там кілька замальовок.

Український письменник пояснив потребу ілюстратора відвідати божевільню тим, що події, про які йдеться в «Ги-ги-ги», відбувалися саме там.

Отже, цьогорічний Форум видавців охопив безліч неймовірних творчих подій, арт-вечорів, фотовиставок, зустрічей і презентацій. А наступного року книгомани знову з’їдуться до осіннього Львова подихати фарбою нових книг і випити філіжанку кави.