Віднині родичам працювати разом не можна. Забороняє закон

Питання про корупцію сьогодні є одним із найактуальніших для кожного державного службовця. Адже з 1 липня діє новий Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції». Однак окремі його положення потребують роз’яснення, зокрема, багатьох сьогодні цікавить ст. 9, яка передбачає обмеження щодо роботи близьких осіб. Чого чекати від нововведень цього закону та на що варто звернути увагу, «Відомостям» розповів начальник управління державної служби Головдержслужби у Волинській області Валентин Малиновський.

— У ст. 9 йдеться, що державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, судді, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, податкової служби й інші не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам. Кого ж можна вважати близькими особами?

— Близькі особи — це подружжя, діти, батьки, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені й інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права й обов’язки з суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення, — пояснює Валентин Ярославович. — У старій редакції не було поняття осіб, які спільно проживають, тобто перебувають у громадянському шлюбі. Зрозуміло, що сьогодні в судах буде проблематично доводити цю норму. Однак обмеження не поширюється на народних засідателів і присяжних, осіб, які перебувають на виборних посадах. Наприклад, міський голова та секретар міської ради — вони є обраними, тому це можуть бути чоловік і жінка, батько й син тощо. Також це положення не стосується осіб, які проживають у сільській місцевості, гірських населених пунктах. Але таке трактування є дискусійним. І якщо законодавець не уточнить деяких моментів, то виникатимуть великі проблеми. Що таке сільська місцевість? Якщо сільська рада, то це зрозуміло.

Селище міського типу також відноситься до сільської місцевості. І якщо, наприклад, Маневицька райдержадміністрація знаходиться в селищі міського типу, то Камінь-Каширська — у місті (Камінь-Каширський є містом, — авт.). Отже, на останню ця норма поширюватиметься, а вже у Маневичах — ні. Зрозуміло, що це неправильно, тут треба внести поправки. Втім, я і мої колеги вважаємо, що навіть у сільській раді не повинно бути сімейного підряду, скажімо, батько — сільський голова, дружина — секретар, донька — бухгалтер. Таким чином ми не тільки не зменшимо корупцію в сільській місцевості, а й у чотири рази її підвищимо. У старій редакції закону ця норма не мала винятків для села й стосувалася навіть виборних осіб, тобто якщо чоловік був сільським головою, то дружина не могла бути секретарем.

— Ця норма також не розповсюджується на осіб, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту. Адже це теж неправильно?

— Напевно. Оскільки через університети, обласні лікарні і так далі проходять великі кошти, тому родичі на керівних посадах тут також можуть сприяти корупційним діям.

— Чи може бути так, що чоловік працює в органах влади на керівній посаді, а дружина — там же, але на посаді прибиральниці?

— Керівник не може мати родичів у безпосередньому підпорядкуванні. Ми підходимо до поняття «безпосереднє підпорядкування». Це відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, контроль за їх виконанням. Але прибиральниця не є державним службовцем, і на неї не розповсюджується ця норма закону. Дружина не може працювати на посаді спеціаліста в апараті райдержадміністрації, якщо її чоловік — голова. Проте вона може влаштуватися в якийсь відділ РДА, наприклад, освіти, позаяк на роботу її прийматиме не голова, а начальник відділу освіти такого-то району.

— Хто контролює дотримання цього закону?

— В кожному органі влади визначені особи, які відповідають за стан протидії корупції, здійснюють координаційну роботу, проводять відповідні навчання. Керівник і кожен держслужбовець також безпосередньо відповідальні, адже підписуються, що ознайомлені з законом про запобігання та протидію корупції. Контролюють дотримання закону правоохоронні органи, прокуратура.

— Чи може порушення вимог ст. 9 цього закону призвести зараз до масових звільнень?

— Якщо керівник бачить, що в органах влади виникла ситуація, що порушує вимоги цього закону, він мусить усунути такі обставини у 15-денний термін. Особи у місячний строк із моменту виникнення таких обставин підлягають переведенню на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування, а в разі неможливості такого переведення така особа підлягає звільненню з займаної посади. Якщо за 30 днів цього не буде зроблено, то застосовуються відповідні заходи. Зі вступом Закону в дію в області усунуто багато випадків підпорядкування близьких осіб. Сьогодні прокуратура займається деякими керівниками, які не ліквідували такі порушення.

Цей закон жорсткіший із погляду наслідків, адже якщо посадову особу притягнуто до відповідальності, а потім у суді підтверджено та накладено стягнення, то наступним кроком є звільнення з посади. Якщо раніше накладався штраф і виносилася догана, то зараз — звільнення. Якщо керівник таку особу не звільняє з посади, то сам стає корупціонером. До того ж створюється єдиний реєстр корупціонерів у країні, куди вноситимуться особи, притягнуті до відповідальності за корупційні правопорушення. Тож потім влаштуватися на роботу на державну службу їм буде проблематично.