Волиняни помирають від раку, бо немає апаратури для його ранньої діагностики

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, рак посідає друге місце за смертністю жителів планети після серцево-судинних патологій. 53% всіх випадків захворювань на рак і більше 60% смертей від онкопатологій припадає на країни з низьким і середнім рівнем економічного розвитку (в список таких входить і Україна). Щорічно у нашій державі виявляють майже 160 тисяч нових випадків онкологічних захворювань. Як прогнозують експерти, статистика до 2020-го подвоїться, а до 2030-го — потроїться. Сьогодні для десятків тисяч наших громадян цей діагноз звучить як вирок. Але у сучасному світі рак — це не вирок. Його лікують, і досить вдало. Особливо це стосується закордонних клінік. На жаль, статистики, скільки українців їдуть лікуватися за кордон, немає. А такі цифри прозвучали б як вирок вітчизняній медицині. Чи можливо змінити ситуацію і що для цього треба — дізнавалися «Відомості».

Для лікування будь-якого захворювання, а надто онкологічного, ключове значення має рання діагностика. Адже у розвинених країнах діагностований на першій-другій стадіях рак виліковується у 80% випадків. У нас ситуація, на жаль, інша. Половина хворих на рак помирає протягом першого року після його виявлення. А це говорить лише про одне — хворобу виявляють надто пізно. Хоча, за словами головного лікаря Волинського обласного онкодиспансеру Ореста Андрусенка, в області у понад 50% хворих протягом останніх трьох років уперше рак виявляють саме на першій-другій стадіях. Але при можливостях сучасної медицини це надзвичайно мало.

— Діагностика ранніх форм раку у першу чергу лежить на лікарняних поліклінічних закладах міст і районів області, — зазначив Орест Петрович. — Онкодиспансери й інші спеціалізовані заклади забезпечують підтвердження діагнозу, на основі чого в подальшому проводиться спеціальне лікування.

Отже, як бачимо, виявлення хвороби на ранніх стадіях залежить від рівня місцевого медичного закладу. А який він у районних лікарнях — говорити страшно. У дяких із них немає навіть на чому робити рентген. Обладнання не закуповується роками. От і у державному бюджеті цього року жодної копійки на це не передбачено. А діагностика залежить саме від наявності сучасного медобладнання. «Відомості» все ж вирішили дізнатися, що необхідно для того, аби виявляти рак на ранніх стадіях і тим самим продовжити життя волинянам.

— Для забезпечення ранньої діагностики необхідно оснастити наші лікувальні заклади ендоскопічною та рентгендіагностичною апаратурою, — зазначив Орест Андрусенко. — А саме: гастро-, бронхо-, цисто-, колоноскопами, флюорографами, мамографами, рентгенапаратами. 80% наявної у нас апаратури є застарілою. Потрібно також організувати широкомасштабні профілактичні огляди. Сьогодні до 26% хворих виявляють саме під час профоглядів. Крім того, треба підвищувати онкограмотність населення, яке з розумінням повинне ставитися до профоглядів і вести здоровий спосіб життя.

Якщо проходження медогляду та ведення здорового способу життя залежить від самої людини, то забезпечення медзакладу апаратурою — справа державна. Ми вирішили поцікавитись, як то кажуть, ціною питання. Виявилось, що аби придбати названу апаратуру, одній районній лікарні потрібно грошей у межах мільйона гривень. Якщо говорити у масштабах області, то проблему за скромними підрахунками вдалося б вирішити мільйонів за 20.

Скажете, що багато? Якщо порівняти з мінімальною заробітною платою, яку отримують більшість волинян, то сума, безперечно, фантастична.

З іншого боку, у держбюджеті цього року на оздоровлення лише 450 українців передбачено більше 17 мільйонів гривень. Щоправда, українці ці — народні депутати.

Більше 277 мільйонів гривень витратять цього року і на ремонт державних резиденцій.

Та що там говорити! На що тільки не тратять гроші у нашій державі! Так, на заходи з нагоди 90-річчя з дня народження космонавта Георгія Берегового пішло більше шести мільйонів гривень! Шість районних лікарень можна було б оснастити сучасною апаратурою! А це тисячі врятованих життів.

Але, як бачимо, у держави пріоритети інші. Й наразі волинські лікувальні заклади не мають необхідної апаратури.

Готуючи матеріал, із приємністю дізналася, що не всім у країні байдуже до хворих на онкологію. Благодійний фонд Рината Ахметова «Розвиток України» вже декілька років втілює масштабний проект із підтримки державної системи надання допомоги онкохворим. Виділено на це 315 мільйонів гривень. Можна говорити, що для такого багатого чоловіка, як Ринат Ахметов, це не так багато. Але ж держава Україна в особі чиновників міністерств і депутатів Верховної Ради не вкладає у це ні копійки.

В рамках цього проекту у восьми областях Західної України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області) буде забезпечена доступність якісної медичної допомоги онкологічним хворим за місцем проживання — для цього посилять діагностичну та лікувальну бази спеціалізованих диспансерів.

У Львові, наприклад, уже введено в експлуатацію сучасний 24-зрізовий комп’ютерний томограф для діагностики онкопатологій і планування променевої терапії (вартість обладнання — сім мільйонів гривень). Щомісяця на цьому томографі проходять діагностичні обстеження та здійснюють планування подальшої променевої терапії в середньому 15 пацієнтів, а це майже 3600 людей на рік. Причому, за словами працівників фонду, робити це повинні абсолютно безплатно. Така умова Ахметова. Буквально два тижні тому в Рівненському обласному онкологічному диспансері встановлено сучасне радіологічне обладнання (високоенергетичний лінійний прискорювач, 16-зрізовий комп’ютерний томограф) і забезпечено модернізацію існуючого обладнання. Загальна вартість апаратури — 22,2 млн. грн. Це дозволить створити сучасний центр променевої терапії, у якому забезпечуватимуть своєчасне виявлення та лікування онкологічних захворювань за світовими стандартами. Скористатися цією апаратурою, до речі, можуть і волиняни.

Але ж одна людина не може забезпечити всю Україну необхідною медтехнікою. Рано чи пізно ми самі маємо спитати у владців, чому гроші бюджету витрачають не на здоров’я мільйонів українців, а для забезпечення власного комфорту.