Розповсюджувачі книжкової продукції вимагають від лучанки сплатити вигаданий борг

Нині в Україні шахраї мало не на кожному кроці. Охочих нажитися на людях вистачає, і для цього вони вигадують різні хитромудрі схеми. Під вплив аферистів зазвичай потрапляють довірливі особи та любителі халяви, що ведуться на солодкі обіцянки. Та іноді ніхто не обіцяє золотих гір, а просто надсилає заляканим українцям листи з вимогою заплатити гроші за невідомо що. Так трапилося й з лучанкою пані Мариною, яку вже кілька місяців штурмують листами з вимогою оплатити товар, який вона й в очі не бачила.

Близько півроку тому лучанка Марина отримала листа від ТОВ «ІМР» з вимогою заплатити 30 гривень за нібито отриману продукцію поліграфічного характеру. Здивуванню пані Марини не було меж, бо про таку організацію вона почула вперше та ніяк не могла второпати, що ж за продукцію вона замовляла та за що має платити гроші. Тож для початку вирішила дізнатися, кому ж вона все-таки «боргує». Як розповідає, її рідні швидко знайшли в Мережі інформацію про ТОВ «ІМР». Виявилось, що це товариство займається розповсюдженням політематичних колекцій енциклопедій «для дому та сім’ї». Подивитися продукцію та підписатися на її отримання можна на їхньому сайті.

— В Мережі натрапили на безліч негативних коментарів щодо цієї організації, — розповідає жертва аферистів. — Усі, хто зв’язався з нею, замість обіцяних енциклопедій і подарунків отримали проблеми та постійні вимагання грошей. Дехто дійсно замовляв комплект енциклопедій, але не отримав його. Хоча рахунки для сплати приходили регулярно. Комусь продукцію надіслали лише раз, а далі лише вимагали сплатити гроші за товар, який замовники так і не отримали. Декому навіть після офіційної відмови від підписки на продукцію вона продовжувала надходити, і щоразу на більшу суму. Чимало знайшлося й таких, як я, котрих безпідставно штурмують листами, вимагаючи сплатити якийсь вигаданий борг. Жодного позитивного відгуку так і не вдалося знайти. Серед людей були й такі, хто заплатив із надією, що їх облишать у спокої, але так не сталося, і компанія продовжувала вимагати гроші.

Спочатку пані Марина хотіла проігнорувати все це. Проте невдовзі після того, як прийшов лист, до неї почали телефонувати працівники «ІМР» та вимагати заплатити по рахунку.

— Я ніяк не могла зрозуміти, звідки ця контора має мої особисті дані разом із номером мобільного, — повідала пані Марина. — Інформацію отримали незаконно. Це точно, бо я ніколи нічого в них не замовляла, не залишала жодних своїх контактів. Я їм по телефону пояснювала, що нічого у них не замовляла, тому не платитиму ні за що. Одначе на мої слова не зважали. З «ІМР» продовжували телефонувати, а листи з вимогами оплатити товар почали надходити регулярно. Згодом їх надсилали вже не з «ІМР», а від колекторської компанії «Кредитекспрес Юкрейн Ел. Ел. Сі.». Понад те, сума «боргу» з кожним листом зростала. Спочатку — на сорок гривень, а решту разів — на двадцять. У результаті за кілька місяців назбиралося 140 гривень.

Переглядаючи один із листів, лучанка побачила, що в ньому відправники посилаються на договір, який вона нібито укладала з товариством. Це й підштовхнуло пані Марину звернутися до правоохоронних органів.

— Це товариство порушило мої права, — каже лучанка. — По-перше, вони незаконним чином заволоділи моїми особистими даними. По-друге, вимагали неіснуючий борг. Отже, спочатку я написала заяву в прокуратуру, звідти її направили в міськвідділ міліції. Згодом матеріали з міського відділу направили до Києва в Печерський райвідділ міліції, бо компанія «ІМР» зареєстрована в столиці.
Як розповідає пані Марина, одразу після цього не забарився лист від колекторів. Товариство «Кредитекспрес Юкрейн Ел. Ел. Сі» погрожувало пані Марині за те, що вона проігнорувала вимогу сплатити борг у обсязі 137 гривень 80 копійок.

— У листі з промовистим заголовком «Невже рідні повинні відповідати за ваш борг?» мені пригрозили виселенням із помешкання, забороною виїзду за кордон, стягненням боргу за рахунок майна, зарплати, — ділиться потерпіла.

Зараз справою займаються правоохоронці. Пані Марина сподівається, що це товариство таки притягнуть до відповідальності, а їй та іншим потерпілим перестануть надсилати «листи щастя».