Країни Євросоюзу з більшою підозрою почали ставитися до українців

Результати моніторингу, проведеного громадською ініціативою «Європа без бар’єрів», свідчать, що посольства країн ЄС частіше стали вимагати в українців заставу для отримання візи або ж змушують відмічатися після повернення. 

Посольства деяких країн Євросоюзу в Україні, видаючи візи, просять українців після поїздки з’явитися знову і повідомити про своє повернення. Також при отримані шенгенської візи посольства країн ЄС все частіше вимагають від українців заставу, аби впевнитися, що ці люди повернуться, пише ТСН з посиланням на «Німецьку хвилю». Якщо ж громадянин України проігнорує цю процедуру, йому загрожує відмова у видачі візи. Заставою частіше за все слугує внутрішній паспорт громадянина України чи документ на нерухомість на території України. Повертають ці документи після повернення подорожнього на батьківщину і повторного звернення до посольства чи консульства, розповіла керівник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.

За її словами, таку заставу вимагали від українців деякі консульства і раніше. Особливо така практика була поширена у посольстві Італії, Іспанії та Франції. Тепер тенденція до додаткового контролю лише посилюється.

До таких процедур віднедавна стали вдаватися й інші консульства, наголошує Сушко. За її словами, опитування заявників на візи, проведене у липні у Києві, засвідчило, що тепер відмічатися після повернення чи залишати заставу вимагають у декого ще й у консульствах Нідерландів, Німеччини, Естонії. «Посилення цієї тенденції, напевне, пов’язане з ростом міграційних ризиків на південних кордонах ЄС. Але це питання застав може носити й сезонний характер», — зауважила Ірина Сушко.

За її словами, заставу вимагають не тільки у тих, хто вперше їде за кордон, а й у тих заявників, які вже мають досить велику візову історію. Причому вимога засвідчити своє повернення особисто є вибірковою.

Здебільшого консульства просять додатково відмічатися чи залишати заставу підприємців та тих, хто їде до родичів за кордон. Ірина Сушко переконана, що така практика консульств є «нецивілізованою» і містить подвійні стандарти, адже якщо людина відмовляється залишити цю заставу, то є велика ймовірність, що візу вона так і не отримає. Водночас керівник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» застерігає від того, аби Україна вдавалася до кроків у відповідь стосовно громадян ЄС. На її думку, більш продуктивним буде продовження переговорів про встановлення безвізового режиму для українців.

Втім, українці обурені тим, що консульства ставлять додаткові вимоги і вважають це приниженням. Натомість правозахисники зауважують, що права людини у цьому випадку не порушуються. «Держави на свій розсуд можуть регулювати міграційну політику і встановлювати правила, які вважають доцільними. І тут права людини не порушуються», — заявив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський.

Однак за його словами, така процедура подвійного контролю позбавлена сенсу, адже всі дані про перетин кордону шенгенської зони є у спільній базі даних, до якої мають доступ посольства.