Плюси та мінуси нового Митного кодексу

В Україні підготовлено новий проект Митного кодексу. Як повідомив начальник Ягодинської митниці Геннадій Федик, у разі його прийняття вже з наступного року кількість документів, необхідних для процедури митного оформлення, буде зменшена на 70%: замість чинних 65 документів планується залишити тільки 20. Чи стане від цього бізнесу легше, аналізують «Відомості».

З пунктів пропуску заберуть усіх!

Зміни планують справді революційні. По-перше, фізичним особам можна буде ввозити товар вартістю до двох тисяч євро без сплати митних платежів. Сьогодні ця сума становить 200 євро. По-друге, з пунктів пропуску на кордоні планують забрати геть усі служби, крім митної та прикордонної.

— Це дозволить зменшити максимальний термін оформлення документів на митниці до чотирьох годин, відмінить стягнення за незначні помилки чи неточності в поданих деклараціях і документах, а також призведе до конкуренції серед митниць України, — зазначив Геннадій Федик, говорячи про позитивні зміни, які принесе Митний кодекс. На його думку, саме перебування різноманітних інспекцій на кордоні затягує документальне оформлення товару.

Зазначимо, що сьогодні у пунктах пропуску, крім митників і прикордонників, працює до дев’яти контролюючих служб. Як сказав у ефірі одного з телеканалів голова наглядової ради Національного банку України та бізнесмен Петро Порошенко, кожна з цих служб створює купу перепон для бізнесу й корупцію. Він навів конкретний приклад, як його підприємство легально хотіло експортувати зерно.

— На сьогодні, якщо ви візьметеся зробити будь-яку операцію, скажімо, перевезти машину зерна, то на отримання дозволу карантину, ветеринарів, ДАІ, фітосанітарного й інших контролів у вас підуть суттєві гроші. Хоча раніше це робили безплатно. Це безумство, коли одні не видають дозволи, а приходять інші й за це штрафують. Коли можна безкарно не видавати, то це створює ґрунт для корупції.
Якщо Митний кодекс приймуть у нинішній його редакції, то всі служби здійснюватимуть перевірку на внутрішніх митницях. При цьому, як зазначив Геннадій Федик, контроль за безпечністю та якістю товарів залишатиметься пріоритетним.

Забрати не можна залишити

Чи стане легше жити бізнесу від того, що інспекції «винесуть» за межі пунктів пропуску на кордоні, «Відомості» вирішили проаналізувати на прикладі Державної інспекції з карантину рослин. Служба на кордоні перевіряє всю рослинну продукцію, яка імпортується в нашу державу чи, навпаки, йде на експорт. За словами начальника інспекції з карантину рослин у Волинській області Василя Максимюка, служба за свої послуги офіційно бере невеликі платежі.

— Перш за все особа має бути зареєстрована у нашій структурі як така, що хоче займатись імпортно-експортними операціями з товарами рослинного походження, — зазначив Василь Степанович. — Ми вносимо її дані у базу, яку бачать у всіх областях. Тому підприємець може ввозити товар через усі пункти пропуску. Дозвіл на імпорт видає Головна державна інспекція з карантину рослин у Києві після того, як підприємець чи підприємство подасть увесь пакет документів у нашу інспекцію — договір про поставки продукції, документ, який засвідчує, що особа зареєстрована платником податків тощо. Проплата за дозвіл становить 60 гривень, якщо вантаж має до 50 тонн, і дещо вище, якщо він більший.

Зауважимо, що плата за дозвіл нібито і невелика, проте він дійсний від трьох до шести місяців лише на одну партію вантажу. Та дозвіл на імпорт продукції — не єдиний документ, який має надати карантинна служба, щоб закордонна продукція могла в’їхати на територію України. Ще потрібен сертифікат. Для його отримання треба робити експертизу. А це, як ви розумієте, додатковий час, проведений на кордоні.

— Тривалість експертизи залежить від її виду, — пояснив Василь Максимюк. — Якщо ми досліджуємо на бур’яни чи шкідників, то експертизу робимо швидко — протягом двох-трьох годин. Адже наша лабораторія знаходиться безпосередньо у пункті пропуску в Ягодині. Аналогічна є ще й у Луцьку. Тож бізнесу жодних проблем не створюємо. До 2003 року ми возили зразки в Львівську зональну лабораторію. Це займало дві-три доби. Хочу зазначити, що якщо у нашого інспектора виникла підозра, що продукція заражена, ми зупиняємо вантаж і направляємо зразок до Львова, тому що там потужніше обладнання. Експертиза триває до трьох діб. Якщо говорити про вартість сертифіката, то він коштує всього-на-всього 38 гривень 80 копійок.

Як бачимо, і проплата за документи нібито невелика, і часу для експертизи треба небагато (це якщо «підозри» не виникне). Проте дві години митники оформляють товар, дві-три години карантинщики роблять експертизу, а є ще прикордонники, екологи, санітари тощо. В результаті, як не крути, а провести добу на пункті пропуску таки доведеться. Це у кращому випадку. Тож ідея винести інспекції на внутрішні митниці з цієї позиції видається дуже привабливою — це розвантажить пункти пропуску. Проте начальник карантинної інспекції у Волинській області з цим не згідний.

— Сьогодні всі держави захищаються від шкідників. Ми ж перевіряємо кожну транспортну одиницю. Ви подумайте, скільки мільярдів було б зекономлено, якби свого часу в державу не дозволили ввезти колорадського жука. Сьогодні є не менші загрози. Приміром, західний кукурудзяний жук. Америка на боротьбу з ним витрачає мільярди доларів! Торік наша служба виявила у турецьких помідорах картопляну міль. Це шкідник страшніший за колорадського жука. Міль поїдає рослину, а гусінь знищує саму бульбу: за два-три місяці в сховищі залишається одна шкарлупа. Ми виявили шкідника вчасно. В Одеському порту було затримано дві баржі з помідорами, а на західному кордоні — до 200 великовагових автомобілів, які рухалися на територію України.

Де платити — все одно

А як ставляться самі підприємці до новацій кодексу? «Відомостям» вдалося поспілкуватися з одним із них — чоловік має вантажівку і возить сезонні овочі та фрукти, а також насіння.

— В ініціативі є певні позитивні моменти. Перш за все виграють ті люди, які возять декілька ящиків продукції «для себе». Тобто дрібні торговці. Адже їхати на внутрішню митницю та перевіряти товар у фітосанітарів, ветеринарів, карантинщиків і т.д. їм уже не треба. «Спілкуватимуться» лише з митниками та прикордонниками. А то завантажить, приміром, людина в автівку три ящики помідорів (у Польщі вони дешевші), а на кордоні «служби» почнуть вимагати дозвіл, сертифікат про походження тощо. В результаті додому везе тільки два ящики.

Підприємець зауважив, що для «оптовиків» ситуація мало у чому зміниться. Хіба що стоятимуть не на пункті пропуску, а на внутрішній митниці. Тому що продукцію чи то рослинного, чи то тваринного походження на експертизу все ж відправлятимуть. А тут свої закони: хочеш, аби товар «пройшов» швидше, — плати. Інакше інспектор обов’язково щось «запідозрить» і вантаж «загальмують» на декілька днів, а то й тижнів. А це ж прямі збитки для тих, хто возить продукцію, яка швидко псується.