Після зняття мораторію вартість оренди землі зросте вдвічі

Уже з січня наступного року за умови прийняття Верховною Радою закону «Про ринок земель» із продажу селянських паїв знімуть мораторій. Це питання є одним із найбільш дискусійних і заполітизованих в Україні. Як зауважив міністр аграрної політики Микола Присяжнюк, українці з острахом ставляться до земельної реформи та запровадження ринку сільгосппризначення, оскільки не розуміють до кінця суті справи. Мовляв, та інформація, яку поширюють серед населення, лише нагнітає паніку. То що ж насправді чекає на селян і їхні паї?

Про основні моменти земельної реформи «Відомості» поспілкувалися з начальником обласного Держкомзему Василем Василенком.
Як відомо, на Волині власниками земельних паїв є 230 тисяч осіб, це четверта частина населення області. У їхньому розпорядженні сотні тисяч гектарів землі, але що буде з ними далі — болюче питання. Селяни бояться обезземелення, скуповування паїв за безцінь.

— Селяни тривалий час були позбавлені найголовнішого права — права розпоряджатися своєю землею. Для цього і впроваджується земельна реформа, нині вона вже на фінішній прямій, — каже пан Василенко. — Світовий досвід показує, що регулювати ринок земель набагато ефективніше, ніж заганяти його в тінь. Мораторій треба зняти, адже, замість вирішення існуючих проблем, він призводить до нагромадження нових.

— Хто зможе стати власником земельних ділянок?

— Відповідно до положень поки ще проекту закону «Про ринок земель», власниками ріллі можуть бути лише громадяни України, фермерські господарства, держава в особі Державного агентства земельних ресурсів і територіальні громади. Виключається участь іноземного капіталу у придбанні земель сільгосппризначення, що унеможливлює втрату країною позицій у виробництві продовольства. Іноземці матимуть право орендувати землі, тож можна з упевненістю говорити, що ринок земель буде повністю закритий від капіталу іноземного походження.

— Чи зможе одна особа скупити землі одного району чи області?

— Ні, не зможе, оскільки за новим законодавством максимальні площі земель у власності однієї особи становитимуть для поліських районів 1,5 тисячі гектарів, для лісостепових зон — 1750 гектарів, степових — 2,1 тисячі гектарів, для Карпат — 900 гектарів, для Криму — 1100 гектарів. Крім того, у власності однієї особи на всій території України не може бути більше 2100 гектарів сільськогосподарських земель.

— Існують побоювання щодо активізації спекулятивних дій на ринку землі. Чи передбачені якісь обмеження?

— Для недопущення спекуляції земельними ділянками запроваджуються диференційовані ставки державного мита на посвідчення угод, за якими відбувається перехід прав на земельні ділянки. Іншими словами, якщо протягом першого року володіння землею здійснюється її продаж, то ставка державного мита становить сто відсотків від нормативної грошової оцінки. Від шістдесяти відсотків — при відчуженні на п’ятий рік володіння.

— Яким чином власник землі зможе розпоряджатися своєю ділянкою?

— Землевласник зможе самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину, надати під заставу для отримання кредиту. Проте поспішати з продажем поки не варто, оскільки з розвитком ринку землі її вартість, а також розмір орендної плати стрімко зростатимуть. Якщо сьогодні орендна плата за земельну частку становить у середньому 300-350 гривень за один гектар ріллі, то після впровадження ринку земель ціна сягне 600-700 гривень.