80% українців проти, щоб земля стала товаром

Реформування земельних відносин в Україні здійснюється з 1991 року. Основним принципом, який визначив напрямки реформ, стало подолання монополії держави на земельну власність. Але через відсутність досконалих інструментів регулювання ринку земель залишається законодавчо заблокованим найбільший сегмент ринку — землі сільськогосподарського призначення, які становлять 45,7% від площі держави.

В Україні тимчасово встановлений мораторій (заборона на відчуження ділянок сільськогосподарського призначення шляхом їх продажу), який обмежує конституційні права власників земельних ділянок, що закріплені частиною 1 статті 90 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року: «Власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину».

Нещодавно Президент України Віктор Янукович наголосив, що Комітетом економічних реформ одним із важливих, досі незадіяних ресурсів розвитку визначено землю.

— На сьогодні мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення гальмує розвиток вітчизняного сільського господарства. Заборона робить неможливим створення ефективних сільськогосподарських підприємств на основі концентрації земельної власності, — констатував глава держави.

Тому, на думку Президента України, заходи щодо запровадження регульованого ринку земель сільськогосподарського призначення слід розпочинати першочергово та невідкладно. Основне завдання, зазначив Віктор Янукович, — запуск найближчими роками повноцінного земельного ринку й одночасне створення надійних правових гарантій використання землі за прямим призначенням.
Водночас Президент наголосив, що всі кроки в цьому напрямку будуть здійснюватися в широкому діалозі з громадськістю, тому жодна фермерська родина, що працює на землі, не буде дискримінована.

Як на те, більшість опитаних Інститутом політики українців вважають, що мораторій на продаж землі варто продовжити.

За результатами всеукраїнського опитування, в усіх регіонах країни більшість населення підтримує проведення референдуму стосовно продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель.

У Західному регіоні підтримують проведення референдуму 71,5% (не підтримують 16%, не змогли визначитись 12,5%). У Центральному регіоні підтримують «глас народу» 75,4% (не підтримують 13,7%, не змогли визначитись 10,9%). У Південному регіоні підтримують проведення референдуму 66,6% (не підтримують 22,7%, не змогли визначитись 10,7%). У Східному регіоні «за» референдум 64,5% (не підтримують 21,8%, не визначились 13,7%).

Більшість громадян (77,8%) на Всеукраїнському референдумі щодо продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення проголосувала б за його продовження. Дозвіл продажу підтримали б 12,6%.

Скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення багатьма політичними силами обґрунтовується потенційною небезпекою виникнення низки негативних явищ суспільно-економічного характеру, зокрема:

1) скуповування значних площ сільськогосподарського призначення фінансово-промисловими групами, що матиме своїм наслідком «обезземелення» селян;

2) відчуження селянами земельних ділянок за ціною, істотно нижчою за економічно обґрунтовану;

3) концентрація значних площ сільськогосподарського призначення у власності фінансових установ (комерційних банків) під час переходу заставної землі у власність заставоутримувача;

4) спекуляція земельними ділянками, коли значні площі земель сільськогосподарського призначення скуповуватимуться фінансовими спекулянтами з метою подальшого їх перепродажу, що призведе до зростання вартості аграрної продукції та спричинить інфляцію;

5) неконтрольована зміна цільового призначення й урбанізація сільськогосподарських земель.