Українські чиновники відмивають на тендерах 7 мільярдів бюджетних доларів на рік

Під час держзакупівель до 15% усього бюджету України осідає в кишенях чиновників. Якщо Рада і Кабмін протягнуть новий закон про тендерні закупівлі, ця цифра різко збільшиться.

Як відомо, в середині травня цього року українські урядовці та депутати зайнялися питанням ціною більше 21 млрд доларів. Саме на таку суму різні держпідприємства, за даними Держкомстату, купили товарів і послуг минулого року під час проведення тендерів, пише Кореспондент.

Ці фінанси - а вони складають приблизно 40% витрат держбюджету - золоте дно для чиновників різних рівнів. Згідно із законом тендер - це відкритий конкурс, на якому держоргани вибирають, хто дешевше і якісніше за інших може продати їм товари або послуги.

На ділі, різні зловживання і відкати у сфері держзакупівель іноді складають 20-30% і навіть 50%, запевняє ровідний експерт аналітичного центру CASE Володимир Дубровский. Тобто минулого року приблизно 4-7 млрд доларів, або близько 10-15% усього держбюджету, могли стати грошима, які осіли на дні кишень чиновників.

Навіть Петро Андрєєв, глава Державної фінансової інспекції, визнає втрати бюджету в цій сфері - на рівні 1,25 млрд доларів.

Тепер український парламент з легкої руки Кабміну вирішив ще більше спростити правила закупівель - провладна більшість на чолі з регіоналами схвалила новий законопроект по тендерах. Йому залишилося пройти останню інстанцію - президента, щоб стати законом.

Фінансові аналітики та економісти шоковані такими новаціями Азарова. У проекті закону знаходяться небезпечні ідеї. Зараз тендери зобов'язані проводити усі держпідприємства. Але Кабмін і пропрезидентська більшість пропонують надати поблажки державним і комунальним підприємствам, а також господарським суспільствам, доля держави в статутному фонді яких складає більше 50%.

Ці структури зможуть не проводити конкурс, якщо доведуть, що для закупівлі вони використовують свої гроші, а не бюджетні кошти. Провернути подібне, на думку експертів, чиновникам буде нескладно. Адже саме на цей сегмент минулого року припала левова частка фінансових операцій за участю держструктур - 16,5 млрд з 21,5 млрд доларів.

Як раніше повідомлялося, високопоставлене джерело в Адміністрації президента заявило, що Віктор Янукович ветує даний законопроект, оскільки він вийшов «неякісним».